Реформування загальної середньої освіти відповідно до Закону України «Про загальну середню осві­ту» передбачає  реалізацію принципів гуманізації освіти, її демократизації, методологічну переорієнта­цію процесу навчання на розвиток особистості учня, формування його основних компетентностей.

Відповідно до цього змінюються й підходи до оцінювання навчальних результатів школярів. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рів­ня досягнень учня, а не ступеня його невдач.

Визначення рівня навчальних досягнень учнів є особливо важливим з огляду на те, що навчаль­на діяльність у кінцевому підсумку повинна не просто дати людині суму знань, умінь та навичок, а сформувати її компетентність як загальну здатність, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню. Отже, поняття компетентності не зводиться тільки до знань і навичок, а належить до сфери складних умінь і якостей особистості.

Основними групами компетентностей, яких потребує сучасне життя, є:

- соціальні, пов'язані з готовністю брати на себе відповідальність, бути активним у прийнятті рішень, у суспільному житті, у врегулюванні конфліктів ненасильницьким шляхом, у функціону­ванні й розвитку демократичних інститутів суспільства;

- полікультурні, що стосуються розуміння несхожості людей, взаємоповаги до їхньої мови, ре­лігії, культури тощо;

- комунікативні, що передбачають опанування важливого у роботі і суспільному житті усного і писемного спілкування, оволодіння кількома мовами;

- інформаційні , що зумовлені зростанням ролі інформації в сучасному суспільстві і передбачають оволодіння інформаційними технологіями, уміннями здобувати, критично осмислювати й викори­стовувати різноманітну інформацію;

- саморозвитку та самоосвіти, що пов'язані з потребою і готовністю постійно навчатися як у професійному відношенні, так і в особистому та суспільному житті;

- компетентності, що реалізуються в прагненні й здатності до раціональної продуктивної, творчої діяльності.

Компетентності як інтегрований результат навчальної діяльності учнів формуються передусім на основі опанування змісту загальної середньої освіти. Виявити рівень такого опанування покликане оцінювання.

Об'єктом оцінювання навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, досвід творчої діяльності учнів, досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

Основними (функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

- контролююча, що передбачає визначення рівня досягнень окремого учня (класу, групи), вияв­лення рівня готовності до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

- навчальна, що зумовлює таку організацію оцінювання навчальних досягнень учнів, коли його проведення сприяє повторенню, вивченню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконалених: навичок і вмінь;

- діагностико-коригуюча, що передбачає з'ясування причин труднощів, які виникають в учня під час навчання, виявлення прогалин в знаннях і вміннях та внесення коректив, спрямованих на усунення цих прогалин, у діяльність учня і педагога;

- стимулюючо-мотиваційна, що визначає таку організацію оцінювання навчальних досягнень уч­нів, коли його проведення стимулює бажання поліпшити свої результати, розвиває відповідаль­ність, сприяє змагальності учнів, формує позитивні мотиви навчання;

- виховна, що полягає у формуванні вміння відповідально й зосереджено працювати, застосовува­ти прийоми контролю й самоконтролю, сприяє розвитку працелюбності, активності, акуратності та інших якостей особистості.

При визначенні навчальних досягнень учнів аналізу підлягають:

- характеристики відповіді учня: цілісність, повнота, логічність, обґрунтованість, правильність;

- якості знань: осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість, міцність;

- ступінь сформованості загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;

- рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абст­рагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

- досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми, формулювати гіпотези, розв'язувати проблеми);

- самостійність оцінних суджень.

Ці орієнтири покладено в основу виокремлення чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів: середнього. достатнього, високого. У загальнодидактичному плані рівні визначаються за такими характеристиками:

Перший рівень — початковий. Відповідь учня фрагментарна, характеризується початковими уяв­леннями про предмет вивчення.

Другий рівень - середній. Учень відтворює основний навчальний матеріал, здатний виконувати завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

Третій рівень — достатній. Учень знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити ви­сновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня повна, правильна, логічна, обґрунтована, хоча їй бракує власних суджень. Він здатний самостійно здійснювати основні види навчальної діяльності, застосовувати знання не лише у відомих, а й змінених ситуаціях,

Четвертий рівень - високий. Знання учня є глибокими, міцними, узагальненими, системними; учень уміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його навчальна діяльність позначена вмінням самостій­но оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію. (Див.табл.)

Обов'язковими видами оцінювання навчальних досягнень учнів є тематичне і підсумкове.

Доцільність тематичного оцінювання зумовлена психологічними закономірностями засвоєння навчального матеріалу, що передбачають реалізацію послідовних його етапів, що не можна здійс­нювати на одному уроці. З огляду на це поточне оцінювання на кожному уроці в традиційному розумінні (виставлення оцінок у класному журналі) не є обов'язковим, хоча й може здійснюватися за бажанням учителя чи з урахуванням особливостей того чи іншого предмета. При цьому поточне оцінювання, у разі його застосування вчителем, має виконувати заохочувальну, стимулюючу та діагностично-коригуючу функції. Кожному рівню відповідає своя шкала оцінок у балах.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень учнів підлягають основні результати вивчення теми (розділу) (їх визначає вчитель на основі вимог навчальної програми) і мають бути відомі учням від самого початку її опрацювання, слугуючи орієнтиром у процесі роботи над темою.

Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю і тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; питаннями, що виносяться на атестацію, якщо атестація проводиться в усно-письмовій формі, або орієнтовними завдан­нями (задачами) тощо; терміном і формою проведення тематичної атестації; умовами оцінювання.

Якщо темою передбачено виконання учнями практичних, лабораторних робіт та інших обов'язкових практичних завдань, то їх виконання є обов'язковою умовою для виставлення тематичної оцінки.

Тематична оцінка може виставлятися, у тому числі й автоматично (у разі, якщо учень погоджується) на підставі результатів опанування учнем матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок (якщо вчитель здійснює поточне оцінювання), навчальної активності учня тощо, а також після виконання учнем відповідних підсумкових завдань з теми: підсумкова письмова | робота, залік, інші форми виявлення рівня навчальних досягнеyь учнів.

Головною умовою при виборі вчителем цієї форми є забезпечення об'єктивного оцінювання навчальних досягнень учнів.

Кожну оцінку вчитель повинен мотивувати, доводити до відома учня та оголошувати перед класом (групою).

І Щоб не допустити перевтоми учнів та не завдати шкоди їхньому здоров'ю, терміни та кількість тематичних оцінювань визначає заступник директора навчального закладу на підставі пропозицій учителів-предметників і складається відповідний графік на семестр. Доцільно, щоб при проведенні підсумкових тематичних оцінювань їх кількість упродовж тижня не перевищувала трьох,

Протягом вивчення значних за обсягом тем дозволяється проводити кілька проміжних тематичних оцінювань. І навпаки, якщо на опанування матеріалу теми передбачено, наприклад, одну-дві навчаль­ні години, можна об'єднувати їх для проведення тематичного оцінювання.

Підсумкова оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок.

Для стимулювання, навчальної діяльності учнів безпосередньо під час занять та при підготовці до них учитель може за підсумками роботи учня за семестр чи рік автоматично оцінити відповідним балом (якщо учень погоджується з ним) його навчальні досягнення. При цьому чинник наявності чи кількості поточних оцінок не може бути перешкодою для виставлення семестрової чи річної оцінки.

Учень має право на підвищення семестрової та річної оцінок. При цьому потрібно мати на увазі, що відповідно до пункту 2.5 Положення про золоту медаль «За високі досягнення у навчанні» та срібну медаль «За досягнення у навчанні», затвердженого Наказом Міносвіти і науки України 13.12.2000 № 584 і зареєстро­ваного у Мін'юсті України 19.12.2000 за № 924/5145, підвищення результатів семестрового та річного оціню­вання шляхом переатестації не дає підстав для нагородження випускників золотою або срібною медалями.