Підготовка розпочинається з ретельної перевірки письмових робіт, обліку й класифікації помилок. Методика і техніка виправлення помилок різна залежно від періоду навчання, підготовленості класу, організації наступної роботи над помилками. Виправлення може проводитись у такий спосіб: а) неправильно написану літеру чи частину слова вчитель закреслює, зверху пише правильно, орфограму підкреслює двома рисками, на полі вертикальною рискою позначає наявність помилки в рядку; б) орфограму, в якій є помилка, підкреслює без надписування в правильному вигляді; в) тільки на полі позначає наявність помилки в рядку.

Виправлені помилки підраховуються, кількість їх проставляється в кінці роботи (орфографічні — в чисельнику, пунктуаційні — в знаменнику). За контрольну письмову роботу оцінка ставиться відповідно до існуючих норм. У підрахунок не входять помилки, допущені на правила, які ще не вивчалися, вони і не впливають на оцінку роботи.

Після перевірки письмових робіт помилки обліковують і класифікують, що дає змогу встановити рівень грамотності учнів, їх знання і навички з орфографії, визначити шляхи роботи над усуненням помилок. У процесі класифікації помилки групують, виявляють типові, індивідуальні. Класифікація помилок є необхідною умовою й основою для планування і проведення уроків аналізу їх.

У методиці і шкільній практиці є різні класифікаційні системи помилок. Найбільш поширені — зведення і класифікація орфографічних.

Зведення складається за одну контрольну роботу і служить матеріалом для підготовки й проведення уроку аналізу орфографічних помилок.

Класифікація орфографічних помилок може будуватися по-різному, з неоднаковою мірою деталізації. Проте в більшості випадків порядок розташування граф подається в порядку вивчення орфографічних правил.

У процесі навчання правопису поруч з чіткою роботою над помилками треба прагнути до того, щоб реалізувати «один із найважливіших принципів сучасної методики орфографії» — попередження помилок. Попередження помилок передбачає таку організацію занять з орфографії, за якої і вивчення правил, і система тренувальних вправ, і повторення забезпечили б міцні знання й навички, а також створили перспективу успішного засвоєння нових правил. Попередження помилок може бути успішним тільки тоді, коли вчитель добре знатиме можливості кожного учня в оволодінні орфографією й організує роботу таким чином, щоб застерегти від помилок у майбутньому. Необхідність роботи над попередженням помилок випливає з того, що завжди легше не допустити помилку, ніж потім її виправляти.

Учитель здійснює систематичний контроль за веденням зошитів, за виконанням усіх видів письмових робіт, що є важливим стимулом піднесення грамотності учнів і розвитку писемного мовлення.