Розуміти текст - значно складніше!

Як же потрібно працювати над текстом, щоб глибоко зрозуміти те, що написав автор, і те, що він залишив між рядками, сподіваючись на догадливого читача?

Якою має бути послідовність роботи з текстом?

Науковцями і практиками вже вироблена певна система.

Найперше треба поставити перед собою навчальне зав­дання: спочатку зрозуміти зміст, потім виділити в ньому сут­тєву інформацію і після цього запам'ятати її. Робота з розуміння і запам'ятовування тексту умовно ділиться на три етапи:

I. Робота до початку читання тексту.

II. Робота під час читання тексту.

IIІ. Робота над текстом після його читання.

Перший етап

1. Активне включення в роботу: передбачає внутрішній настрій до процесу читання і зацікавлене сприймання тексту. Якщо читач неуважно, бездумно і пасивно ковтає плоди чужої розумової праці і не докладає зусиль до переварювання і засвоєння, то про таких читачів німець­кий письменник Г. Ліхтенберг писав: «Якщо при зіштов­хуванні книжки з головою роздається пустий звук, то в цьому не завжди винна книжка». Отже, робота з книж­кою має бути чітко організована.

2. Робота із заголовком. Бесіда з книжним оповіданням чи параграфом книжки розпочинається із знайомства із заголовком. Після прочитування заголовка (назви книж­ки) читач повинен запитати себе: про що тут піде мова? Про що мені належить дізнатись? Що я вже чув (знаю) про це? Навіть сухий діловий заголовок навчального тексту дає великі можливості для включення нових знань у ті, що у вас є, і для передбачення того, про що піде мова. Отже, «зупинка» при читанні заголовка є поперед­ня робота, з якої починається читання.

Другий етап

Цей етап роботи стрижневий, його умовно називають «Діалог з текстом». Щоб «Діалог з текстом» був повноцін­ною змістовною бесідою, треба навчитись у ході читання здійснювати різноманітну розумову працю: у думаючого читача повинні виникати питання до тексту і пропозиції про подальший його зміст. Читаючи, такий учень перевіряє, чи збігаються вони з тим, про що піде далі мова.

А чи не легше просто прочитати текст? Безумовно, лег­ше. Але думку, навіть добре зрозумілу з чужих слів, людина ніколи не засвоїть так усвідомлено і міцно: «готові» знання, що «пересаджені» в голову з книжки, не стануть такими діяльними, як добуті самостійно.

Виписки й підкреслювання

Велику допомогу під час читання, осмислення і запам'я­товування тексту учням можуть надати виписки і підкреслювання. «Хто записує, той читає двічі», - говорить приказка, що дійшла до нас із стародавнього Риму. Робити підкрес­лювання або помітки на полях можна тільки у власних книжках простим олівцем марки 2М. Значну допомогу мо­жуть надати також закладки, які вкладаються в книжку в потрібних місцях, на них можна робити помітки, як на полях сторінки тексту, але ручкою чи фломастером.

Третій етап

- Виділення в тексті головного, важливого.

- Складання плану всього тексту.

- Читаючий виступає у ролі учителя і задає собі самому запитання, котрі можна очікувати від педагога.

Виділення головного

У будь-якому тексті інформація неоднакова за ступенем важливості, після діалогу з текстом читач обґрунтовує мате­ріал і відбирає (записує) найбільш значуще, виділяє головну думку, правило, закон, Розуміння головного може відбутися внаслідок роздумів за такими варіантами: а) дуже коротке формулювання суті змісту тексту; б) аналіз тексту з метою зрозуміти, де головна думка, а де пояснення до неї; в.) відки­дання непотрібної інформації.

Виділення головної думки - одне з основ розумової куль­тури при роботі з текстом. «Вибирати найкорисніше, - писав великий чеський педагог Я. А. Коменський, - справа такої важливості, що розумний читач не можливий без уміння вибирати корисне. Не виділити з тексту нічого - значить все пропустити».

План

План - це шлях через текст від факту до факту, від думки до думки. Хороший план чітко виражає головну думку тексту і робить його легко оглядовим і компактним, зручним для збереження в пам'яті. Для того щоб скласти план, читач подумки ділить текст на частини, кожна з яких вміщує повідомлення про якийсь момент розвитку сюжету.

Ця робота має привести читача до створення пунктів плану, обміркувати їх порядок і зв'язок між ними. Складання пла­ну - не тільки спосіб, що допомагає зрозуміти текст, але й результат розуміння: не зрозумівши тексту, навіть ідеальний читач не зуміє скласти план.

Схеми, малюнки, таблиці

Важливим засобом розуміння тексту поряд з планом є самостійне складання схем, креслень, таблиць, що відобра­жають зміст тексту. В початкових класах дуже важливо записувати і обмірковувати ті схеми, котрі дані в підручни­ках, особливо з мови, математики.

Подальше обмірковування тексту

Обмірковування тексту завжди продовжується для тих, хто намагається якомога більше дізнатись про тему, що, вивчається, і якомога глибше зрозуміти її. «Читається троя­ким способом, - писав російський драматург Я. Б. Княжин: -. перший - читати і не розуміти; другий - читати і розуміти; третій - читати і розуміти навіть те, що не написано». А це вже не учнівське, а справжнє зріле читання, котре книгозна­вець Н. А. Рубакін охарактеризував так: «Читання є ство­рення власних думок за допомогою думок інших людей».

Запам'ятовування

Після проробленої роботи, описаної вище, читач в цілому запам'ятав текст, хоч і не ставив перед собою такого зав­дання: спочатку він хотів зрозуміти матеріал і відібрати потрібне для запам'ятовування. Тепер він свідомо орієн­тує себе на те, щоб запам'ятати відібране. До цього часу у нього є підкреслення, виписки, план і схеми. Цей арсенал засобів полегшує запам'ятовування, подальше повторення і відтворення матеріалу. Щоб запам'ятати, учень використо­вує спеціальні прийоми: переказування за планом з пере­віркою повноти і правильності відтворення змісту тексту підручника, дає відповіді на питання учителя та підручника