Формування навичок читання учнів початкових класів
ВСТУП
Навчити дітей читати – одне з найважливіших завдань вчителя першого класу. Читання – дуже складний процес його неможливо визначити одночасно. Та навчити по справжньому добре читати не просто. Свою роботу з першокласниками починаю з того, що виявляю рівень наявних у них знань про навколишній світ, умінь читати й розв'язувати задачі, яких вони набули в дитячому садку чи вдома, як уміють дотримуватись правил співжиття в колективі. І вже з перших же днів приступаю до справи значно складнішої – вивчення кожного учня як індивідуальності, із його внутрішнім світом, уподобаннями, певними уявленнями про себе та свої можливості. Сучасною наукою і практикою встановлено величезне значення початкового періоду у навчанні школярів не тільки для успішного оволодіння ними у майбутньому знаннями основ наук, а й для формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості. Життя висуває на перший план педагогічні та психологічні проблеми розвитку людини як особистості, пробудження її творчих можливостей, творчих здібностей. Перші дні перебування в школі викликають великий інтерес у дітей: їм дуже цікаво слухати розповіді вчителя, виконувати різні письмові завдання, розв'язувати задачі і приклади. До першого класу приходять діти з різними рівнем підготовленості. Одні знають букви, другі читають по складах, треті вже вміють цілими словами. Але є й такі, які не відвідували дитячий садок, а батьки не готували їх до шкоди. Здебільшого, через деякий час і ці малюки наздоганяють своїх товаришів у навчанні. Їм важче навчатися читати, набрати потрібний темп читання. Саме на основі цих фактів я і обрала тему своєї роботи. У своїй роботі хочу запропонувати аспекти багатогранної проблеми читання, прагнучи не тільки сформулювати принципові положення, а й запропонувати систему вправ і завдань на вироблення та вдосконалення навичок читання у той період навчання, коли школярі вже пройшли буквар. Зупинюсь на обох різновидах читання: вголос і мовчки, яку роль відіграють ці два різновиди читання? Читання вголос має значні переваги. Воно сприяє виробленню навички літературної вимови, формує вміння правильно інтонувати речення. Однак відомо, що людина в житті більше користується читанням мовчки. Безумовно, я в однаковій мірі працюю над цими двома різновидами читання, бо розумію, що нормальною швидкістю читання вголос слід вважати таку, що відповідає звичайній швидкості усного мовлення людини, а швидкість читання мовчки має бути вищою, ніж читання вголос. Спочатку трохи вищою, потім — удвічі, а дехто може досягти й більшої швидкості. Вважаю, що в першому класі цієї мети досягну, коли читання із складної навчальної проблеми перетворюватиму на елемент цікавої гри.
НАВИЧКИ ЧИТАННЯ ТА ЇХ РОЗВИТОК
У кожному класі особлива увага звертається на вдосконалення навичок свідомого, правильного, виразного та швидкого читання. Названі якості тісно взаємозв'язані. Процес їх формування у школярів відбувається не одночасно. Але в 2 – 3 класах треба добитися, щоб кожний учень у кінці навчального року вільно читав слова, причому правильно, виразно і швидко, відповідно до програмних вимог.
Правильним читання учня можна вважати тоді, коли він безпомилково вимовляє всі звуки рідної мови, ставить наголос у словах, не повторює окремих звуків, складів, чітко вимовляє закінчення слів, не пропускає слів у рядках і самих рядків. Педагог веде облік цих помилок в учнів і намічає в кожному окремому випадку необхідні методи і прийоми їх виправлення. Основні методичні прийоми навчання читати правильно такі: читання вчителем, читання учнів; пояснення вчителя, аналіз і виправлення помилок, вправляння у читанні слів, словосполучень, речень з дошки перед опануванням цілого тексту. Для поліпшення правильного читання потрібні вправи на розвиток чіткості вимови: промовляння групи голосних, приголосних звуків, складів, читання слів з цими звуками, речень, скоромовок, прислів'їв. Ці вправи розвивають рухливість мовленевого апарату. Відомо, що діти часто недостатньо відкривають рот і артикулюють звуки. Тому, щоб запобігти монотонності, неточності вимови, доцільно пропонувати своєрідну розминку перед читанням.
1. Артикуляційні вправи. *** "Улянка учиться у школі. Читати вміє і писати Улянка - знають всі удома – Учителькою хоче стати."
*** "Хитру сороку спіймати морока. А на сорок сорок, сорок морок!"
*** "Гуска грає на гітарі Ґелґотить гусак гагарі Горобець гукає грака. Ґава гатить гопака."
*** "Черепаха чаювала Чаплю чаєм частувала."
4. Вправи на розвиток фонематичного слуху. (Який звук чується найчастіше?) *** "Журавлі й журавленята Журно жебонять вгорі. Час уже їм відлітати До весни в чужі краї."
*** "Алла, Ася та Андрійко Дуже люблять апельсинку Апельсинка запашна Тане в ротику сама."
*** "Осел по вулиці гаса – Осла ужалила оса. Ой! Боляче! Отож, малята, Осу і вам не слід чіпати."
*** "Три лисички, три сестрички Миють лапки, миють личка. Не виводить тато-лис Їх немитими у ліс."
Правильності читання сприяють вправи на вироблення уваги до слова, до його частин: читання слів зі спільним коренем; з різними коренями, але однаковим префіксом (чи суфіксом, закінченням); читання слів, які відрізняються одним звуком
Тінь – лінь балка – білка тік – так Бак – мак сом – сам річка – нічка Діти – віти міст – піст мило – шило Лин – тин млин – клин рак – лак
Вода – водяний мороз – морозний сад – садовий Прибіг – приніс – привів – прибив
Запобігають помилкам попередні кількаразові прочитування важких слів, словосполучень, громіздких речень, що трапляються у тексті ( краще виписати їх на дошку). Ефективною є форма самопідготовки учнів до правильного читання частини тексту з наступною взаємоперевіркою: учень читає текст сусідові, той стежить за правильністю. Потім ролі міняються. Вправи з картками, де записані слова для миттєвого сприймання, розширюють поле читання, від якого значною мірою залежить швидкість.
Швидкість читання поліпшується вправами на розвиток оперативної пам'яті, периферичного зору, вдосконалення здатності передбачати слова на основі букв, що входять до їх складу, передбачати зміст твору за заголовком: початком і кінцем; заголовком та опорними словами; заголовком та ілюстраціями твору. У ході опанування швидкочитання учні вчаться коректувати і власний психофізичний стан, що теж дуже важливо. Діти навчаються швидко читати за допомогою серії таблиць, спрямованих на доведення до автоматизму певних навичок – складових досконалого читання. Система роботи з таблицями допомагає не лише оволодіти високою технікою ознайомлення з текстами, а й спрямована на виховання людини, закоханої у книгу, в рідну мову, знавця літературної спадщини свого народу. Розглянемо таблиці для навчання першокласників швидкого читання. За основним положенням цієї методики першокласники не називають літер - "бе", "ве", "ге", - а тільки звуки. Завдяки цьому їм легше зливати букви в склади та слова. Особливістю такої роботи є й те, що спочатку діти засвоюють голосні, що дає змогу читати з першим же вивченням приголосних всі існуючі у мові склади. Техніка навички відпрацьовується за двома таблицями доти, поки дитина не навчиться автоматично зливати голосні та приголосні. Таблиця 1. "Читаємо самі" – основна. Вона вводить у техніку читання. Для зручності користування поділяється на три частини літери розташовані в алфавітній послідовності: голосні – горизонтально, приголосні - вертикально. На перетині голосної та приголосної знаходяться два склади: відкритий і закритий. Якщо ж складу не існує - порожня клітинка. Один примірник має кожна дитина, другий в учителя на дошці.
Табл. 1
А
БА Е
БЕ Є
БЄ И
БИ І
БІ Ї О У Ю Я БЇ БО БУ БЮ БЯ Б АБ ЕБ ЄБ ИБ ІБ ЇБ ОБ УБ ЮБ ЯБ ВА ВЕ ВЄ ВИ ВІ ВЇ ВО ВУ ВЮ ВЯ В АВ ЕВ ЄВ ИВ ІВ ЇВ ОВ УВ ЮВ ЯВ Робота з табл.1 дає змогу прискорити темп читання удвоє, оскільки школярі навчаються сприймати і називати не окремі букви, а склади як єдине ціле, усвідомлюють його структуру. Визначають закономірність розташування складів, що сприяє розвитку пам'яті, логічного мислення. Згодом на основі цієї таблиці організовуються ігри: 1. Знайди заданий вчителем склад. 2. Склади слова з двох, трьох, чотирьох літер (ми, рік, біб, тиша) або складів (Вова, баба, роса) 3. «Хто перший?» Змагання для двох учнів, що одночасно почали читати рядок чи стовпчик: хто швидше закінчить. Завдяки ігровим ситуаціям навчальний процес пожвавлюється, стає невимушеним, підвищується активність дітей, допомагають формувати позитивне ставлення до уроків читання. Після того, як учні опанують таблицю 1, переходимо до роботи з таблицею 2. Вона, як і попередня, служить для відпрацювання техніки читання прямих та обернених складів і використовується виключно для урізноманітнення форм роботи. Це, по суті дидактична гра, яка називається "Літак. Парашут." Табл. 2
А Е Є И І Ї О У Ю Я
Б Б
В В
Г Г
Д Д
Вчитель посуває указку від приголосних ліворуч до голосних угорі - "літак" підіймається, учні читають відкриті склади (да, де, ди). Указка рухається від голосних до приголосних праворуч -"парашут" опускається, йде читання закритих складів (ад, ед, єд). Застосування зазначених таблиць дає змогу багаторазовим ненабридливим повторенням досягти миттєвого прочитання будь-якого складу, позитивно впливає на пам'ять, розвиток уваги, пробудження пізнавального інтересу. Для читання складів із збігом двох-трьох приголосних використовуються таблиці 3, 4. Працюють з ними, як за таблицею 1.
Табл. 4 (таблиця подібна до № 3, тільки беруться злиття приголосних -стр - нтр). Закінчивши працювати з таблицями 3 та 4, першокласники, як правило, успішно читають будь-який склад у будь-якому слові. Тож наступний етап - опанування якнайбільшої кількості карток з 8 – 10 словами на кожній. Менше не бажано, бо діти одразу їх запам'ятають і показуватимуть не дивлячись. Більша кількість налякає школяра, та й вправи займуть понад 5 хв. Бажано після злиття приголосних ставити різні голосні.
Табл. 5 Струна
стріла
стрічка
стрибок гостро
айстри
страва
стрімкий
зламав
зловити
злість
злива розлука
розлючений
узлісся
злочинець
Таблиці читають хором, поодинці, сусід сусідові. Від повільного темпу до дуже швидкого. Дотримуючись і не дотримуючись послідовності слів. Улюблена гра: 2 учні читають одночасно вголос - хто швидше завершить. Карток налічується не менше 20. Їх велика кількість запобігає можливості впізнавати слова, не читаючи, сприяє збільшенню словникового запасу. Характерним для читання є те, що діти вчаться на кожному уроці знаходити одиниці читання. Спочатку визначають у слові голосні, далі олівцем проводять від приголосної до голосної дугу, показуючи склад (наприклад, рі-ка, мо-ре, се-ло). По складах перший час читають слова, що містять понад 4 літери. Щоб учні не змішували слів, приєднуючи останній склад попереднього до першого складу наступного, їм на допомогу приходить читання "пароплавом". Суть такого читання полягає в тому, що вчитель добирає по 8-10 різних за структурою слів з 5 і більше літер. Над словами наголоси. Кожний склад знизу позначений дужкою. Всі дужки разом хвилі учні читають і плавно зливають склади у слово - протяжно вимовляють попередній склад, доки очима охоплюють наступний. Паузи роблять лише між словами. косар парта карта паркан річка школяр колосок колобок колиска машина Читання "пароплавом" допомагає формувати правильну вимову, свідомо сприймати текст, звичку і вміння бачити сторінку наперед: збільшити темп можна динамічним читанням. Суть його в тому, що на аркуші або плівці кодоскопу (проекція на екрані) на декілька секунд з'являється слово, група слів чи речення. Їх потрібно встигнути прочитати і запам'ятати, щоб потім записати. Слова добирають тематично: до конкретного уроку, синонімічні ряди, антоніми, фразеологічні звороти, основні орфограми (в укр. мові: дж-дз, йо-ьо, апостроф, подовження і подвоєння приголосних). Тренуються спершу на двобуквених словах або складах. Пропонують по 1 слову чи складу. Згодом по 2, 3, збільшуючи до 5-6. Підвищується показник динамічного читання виконанням такої вправи: у полі зору учнів протягом 20 сек знаходиться картка з написаними у різних напрямах, різними шрифтами, різною довжиною 12-15 слів різними частинами мови. Потім діти усно чи письмово відтворюють ці слова. Мета - запам'ятати якнайбільше.
МИЛО ДІТИ ВЕЧІР АЙСТРА ЛІС СЕЛО РАНОК ПТАШКА РАНОК МОЛОКО КВІТИ ДОЩ РИБА РОМАШКА ВІТЕР
У ході опанування динаміки читання складається вміння миттєвого опанування тексту з фіксацією змісту і збереженням одержаної інформації у пам'яті, концентрується увага. Як засвідчує практика, швидкість читання залежить від кута зору - від кількості друкованих знаків, яку людина охоплює поглядом одночасно. Для розширення кута зору з першого дня перебування дитини в школі використовують малюнкові, числові, буквені та складові піраміди, а також квадрати Шульте. Основу піраміди збільшують від 40 до 60 мм, щоразу додаючи 5 мм. Приклади пірамідок:
Р О КО САР Н У ПАР ТА С Е КАР ТА М І ПАР КАН К А ДРУ ЖБА
ГРА БІГ ДІТИ ІГОР ЛОВИВ СЕЛОМ ГУКАЛА БОГДАН ГУСОНЬКИ ГАЛИНКА ҐЕЛҐОТАЛИ ПОПАДІТЬ ГОСПОДАРКА ВІДПОВІДАЛИ
Сприяють розширенню кута зору квадрати Шульте, розміром 20 см / 20 см, поділені на клітинки. Клітинки заповнені літерами і числами. Зупиняючи погляд спершу на середній лінії, пізніше у центрі, за 25 сек називають і показують числа від 1 до 25, літери в алфавітному порядку, числа і літери (1, а, 2, б і т. д.)
1.
1 8 19 7 113
23 16 4 21 25
12 24 9 2 18
3 20 14 22 11
10 17 6 15 5 2.
З Н І Ф А Б И П К С О X Е У Ї Ж Л Р В М Д Й С Т Г
3.
6Й 11В 16Є И Е8 13Л А9 Н Ї 3М 4 12 3 6 101 КД 2 14 Ж 5 15 71 17 Г Як відомо, у дітей певні труднощі викликають слова з апострофом. Для цього використовується табл. 9. За нею прочитати склад чи слово з апострофом - все одно що перестрибнути через пеньочок. За допомогою таблиці діти вчаться вимовляти склад з апострофом, запам'ятовують правило його правопису. Закріплюють здобуті уміння шляхом роботи з табл. 10.
Табл.9 Табл.10
Б м'ята П Є солов'ї В Ї бур'ян М Ю п'ятеро Ф Я б'ють Р об'єкт з матір'ю в'юн верф'ю Як засвідчує досвід, робота з названими таблицями дає змогу побудувати навчання за вимогами педагогіки і психології. Проте, досягти бажаних результатів можна тільки багаторазовим щоденним тренуванням, куди, крім уже вказаних методичних прийомів, входять і такі: а) виділення на кожному уроці часу для читання мовчки (про себе) і в голос (пошепки); б) п'ятихвилинка самостійного читання на початку уроків читання; в) щоденні вправи із скоромовками, які сприяють тренуванню пам'яті, чіткості та швидкості вимови; г) першочергове прочитання тексту учнями (самостійно), а не вчителем, як за традиційною методикою; д) стеження за підручником, а не лише слухання, коли вчитель читає; е) щоденне оцінювання домашнього завдання; є) використання вправ на вміння швидко орієнтуватись в тексті, наприклад: - знайти відповіді на складні запитання (методика Є. М. Ільїна); - дібрати слова на певну орфограму; - визначити, скільки разів на сторінці повторюється те чи інше слово; ж) широке застосування ігор, кросвордів, що потребують вміння читати; з) ознайомлення дітей з якнайбільшою кількістю цікавих книжок, щоб кожен учень зміг обрати таку, за якою навчиться читати без примусу; и) щомісячне відвідування класом книжкового магазину. Обов'язкова умова - прочитати придбану книгу; і) робота з читацькими щоденними і формулярами; ї) проведення (раз на рік) класних та загальношкільних конкурсів ораторів і захисту формулярів, що постають заохоченням самоосвіти, котра неможлива без наполегливого удосконалення техніки читання.
Свідомим вважається читання, коли школяр у тексті визначає його основний зміст, пояснює значення переважної більшості слів, вжитих як у прямому, так і в переносному значенні, розуміє зміст окремих частин тексту (абзац, опис подій, явищ, характеристика героя) і, звичайно, встановлює зв'язок між реченнями, які складають певну частину. Для перевірки розуміння прочитаного учневі пропонується сказати, про що він прочитав. Якщо школяр неспроможний відповісти, вчитель пропонує йому конкретні запитання або з'ясовує значення окремих слів. В учнів 1 - 4 класів свідоме сприймання тексту перевіряється не лише через уміння відповідати на питання, а й самостійно переказувати зміст (повно, стисло, вибірково, творчо), складати план прочитаного (усно чи письмово), розбивати текст на частини, придумувати заголовки до них, знаходити описи подій, вчинків, природи, образів, давати елементарну характеристику дійовій особі, висловлювати власне ставлення до прочитаного та ін.
Виразність читання. На уроках читання передусім розвиваються емоції почуття дітей. Це відбувається тоді, коли учні співпереживають з героями, уявляють себе поряд з ними, помічають стан, переживання дійових осіб, прагнуть їм допомогти. Ця настроєність найкраще передається під час виразного читання, виконання різного типу творчих завдань, тобто в посильній самостійній роботі дітей. Методика уроків читання нерозривно пов'язана з елементами виразного читання, оскільки ґрунтовне, осмислене вивчення тексту художнього твору неможливе без яскравого емоційного його звучання. А процес навчання виразного читання немислимий без глибокого проникнення в зміст та ідею твору. Щоб навчити учнів виразно читати, потрібно насамперед навчити їх володіти усним словом, яке має бути виразником їх думок, почуттів; навчити їх впливати на клас за допомогою інтонації. Це можливо лише тоді, коли вони оволодіють всіма засобами виразного читання: технікою мовлення, логікою мови та емоційно - образною виразністю читання. В основі занять з техніки мовлення лежать вправи з розвитку і контролю дихання, дикції та голосу. Вправи можна проводити як на початку уроку, так і під час фізпаузи. 1. Уночі літає (вдих), вогнем миготить (вдих), а диму немає. (Зірка). 2. Зоря, зоряниця, (вдих) По землі ходила, (вдих) Ключі загубила (вдих) А сонце зійшло (вдих) Ключі знайшло... (Роса) (Секундний видих. Після паузи вдих - прочитати на видиху першу частину загадки, знов пауза - вдих, і на новому видиху читати другу «частину». Прочитати цілу фразу на одному видиху секундний видих, пауза, вдих (V - пауза, набрати повітря). Журавлі-журавлики Крила натомили. V Бо довго над морем З вирію летіли. V
А коли на рідну землю В чистім полі сіли. V Їм росиночка маленька Повернула сили. V
Для виразного читання важливе значення має голос. Це єдиний інструмент, завдяки якому через усне слово вчитель доносить до класу ідеї, думки, почуття. І якщо голос відзначається особливою рухливістю, можна говорити і про хороше інтонаційне звучання. У процесі виконання вправ розвиваються властивості голосу, зокрема сила, висота, тембр, темп, діапазон, політ і рухливість. Відповідно до вікових особливостей учнів найбільша увага приділяється розвитку таких властивостей голосу, як сила, темп, політ.
Вправи. 1. Прочитати пошепки текст першої строфи, стежачи за артикуляцією звуків. Другу строфу кілька учнів читають разом з наростанням сили голосу, а третю - хором. Учитель стежить, щоб не було голосового напруження, великої сили звучання. Сонце дивиться на нас, Заливає ясний клас. 1 учень Промінь кидає ласкавий І на книги, і на лави.
Нам батьки і вчителі Хочуть щастя на землі, група учнів Щоб усі ми розуміли Щоб нове життя творили.
Ми маленькі школярі, І в науці нас, і в грі хором Ясне сонце осяває: І про всіх нас – Україна дбає.
2. Прочитати написаний на дошці текст, дотримуючись поданих поруч вказівок. Білі мухи налетіли - голосно Все подвір’я стало біле. - голосніше Не злічити білих мух, - спокійно (звичайне звучання) Що летять неначе пух. - тихіше - Галю, Петрику, Кіндрате, - дуже голосно, протяжно годі, ледарі, вам спати! - голосно І побігли до санчат - голосно, але тихіше від попереднього Галя, Петрик і Кіндрат - звичайне звучання голосу. 3. Прочитати прислів'я і лічилку, змінюючи темп від повільного до дуже швидкого. Лічилку , прислів'я можуть промовляти "по ланцюжку" кілька учнів. а) Як у травні хліб надворі, то восени хліб у коморі. б) Про добре діло говори сміло. в) З добрим дружись, а лихих стережись! г) Лічилка: Летіла лелека, Летіла здалека. Тай сіла на хаті Зірки рахувати. Не їла, не спала. Всю ніч рахувала. А вдосвіта збилась – Зоря покотилась. Упала додому, Та піжмурці в полу. Д. Чередниченко.
Дикція. З першого дня навчання дітей у школі варто привчати їх вимовляти всі звуки і слова правильно і чітко. Чітке і виразне читання учнів потребує активної роботи всіх мовних органів, які творять звуки. Тому робота над дикцією ведеться переважно індивідуально і обов'язково із залученням до цієї справи батьків. Добре практикувати у 1 класі повільне поскладове читання важких чи великих слів (е-лек-три-ка, гро-ма-дя-нин і т. д.). Варто використовувати чотирирядкові вірші, скоромовки, пісні, загадки.
Вправи. * Дорога весела, Пливе повз оселі І осінь рум'яна Заходить у села. (М. Стельмах)
* Була сижуха в семи кожухах..., Сидить сижуха, за вухом чуха. (Загадка)
* Бабин біб розцвів у дощ Буде бабі біб у борщ. (Скоромовка)
* В лиху годину узнаєш вірну людину. (Прислів'я)
Логічне осмислення тексту. Однією з умов виразного читання є вміння правильно, логічно осмислювати текст, фразу, з'ясовувати закономірності
будови і звучання кожного речення, кожної репліки. Важливим засобом розкриття змісту тексту є логічний наголос, паузи і як результат - інтонація. Логічний наголос - виділення в реченні чи в частині речення слова або словосполучення, найважливішого за змістом називається логічним наголосом (логічним центром). Вже з перших днів навчання дитини в школі доцільно звертати увагу на осмислене читання окремих речень. В такому випадку вчитель може допомогти правильно виділити окремі слова, ставлячи до класу запитання:
Що ти бачиш? Тут трактор і косарка. Хто на тракторі? На тракторі Кирило. А ще хто? Там і Клим. Що діти робили? На полі косили і сушили сіно. А ще що зробили? Сіно склали у скирти.
Порушення логічного наголосу веде до порушення суті тексту, а іноді й до перекручення його суті. Завдання вчителя полягає в тому, щоб навчити з 1 класу відчувати такі логічні зрушення не лише в своїй мові, а й у мові однокласників. Паузи. Наше мовлення сприймається слухачем не суцільним потоком, а певними частинами, об'єднаними між собою за законами мелодії фрази. Зупинки в звучанні мовного потоку, які сприяють його членуванню на окремі інтонаційно оформлені частинки, називають паузами. Вони відрізняються одна від одної і характером, і місцем. Відомо шість типів пауз: граматична, логічна, логіко - граматична, ритмічна, психологічна і фізіологічна. В молодших класах найчастіше використовуються граматична і ритмічна паузи. Паузи допомагають учням ліквідувати в їхній мові поспішність, уривчастість, сприяють формуванню свідомого, вдумливого читання, правильного розподілу дихання в складних синтаксичних конструкціях. Найперша пауза, яку використовують учні 1 класу - граматична. Вона виникає на місці розділових знаків, і тому однією з важливих умов виразності читання є вміння дітей "читати" розділові знаки. Від того, наскільки учні свідомо сприйматимуть і "читатимуть" граматичні паузи, залежить мелодія речення, його інтонаційне забарвлення. На відміну від граматичних, логічні паузи виникають в будь-якому місці речення, але обов'язково вмотивовані змістом його. Вони триваліші від граматичних і складніші від них визначенням місця в реченні. Зрозумівши думку автора можна так поділити речення на логічні частини. Попереду / яскраво синіє зубчаста лінія діброви // на її верховітті спалахують і схрещуються розщеплені ниті сонця. / - граматична пауза, логічна. // - логіко-граматична пауза. В практиці широко використовуються ще з 1 класу ритмічні паузи. Вони служать для збереження ритму поетичних творів і використовується під час читання у кінці кожного рядка незалежно від того, наявний там розділовий знак чи ні. Відсутність ритмічної паузи порушує не лише структуру вірша, а й смисл. Отже, це не просто технічна пауза, а й певною мірою смислова. Зацвіла в долині V Червона калина, Ніби засміялась V Дівчина - дитина. Любо, любо стало, Пташечка зраділа V І защебетала. (Т. Шевченко) Учити правильно інтонувати текст доцільно вже з перших фраз, з перших невеликих текстів, які починає читати учень першого класу під керівництвом вчителя. Інтонація - це сукупність усіх голосових властивостей, що допомагають передати думки, почуття, настрої, ту різнобарвну гаму психологічного стану читця в якому він перебуває під час виконання твору. Вчитель поступово знайомить дітей із законами виразного читання і допомагає усвідомити, що інтонація це не тільки передача правильно розставлених пауз та наголосів, а й відтворення різних настроїв, пов'язаних з текстом, почуттів, переживань: радості чи смутку, співчуття, любові, захоплення, тощо. Щоб учні оволоділи навичками інтонування тексту, треба практикувати читання прямої і діалогічної мови, яка завжди насичена багатьма інтонаційними відтінками. Під час читання діалогів пробуджуються і виробляються природна щирість, уміння перевтілюватися. Ефективним дидактичним матеріалом для таких вправ можуть бути уривки з казки чи байки, різні прислів'я тощо. Наприклад:
- Таточку, ти ж не все зробив! - звернулась Мар'яночка до тата. - Як не все? Все! - відповів татко. - А на чому маленькі пташенята спатимуть? - Як на чому? - дивувався татко. - Намостять їм мама і тато гніздечко з травички та пуху, там вони й спатимуть. - Е, я так не хочу, татусю! Я хочу, щоб вони на ліжку спали! (Остап Вишня " Вдячний шпак")
Часто вчителі ставлять запитання: чи доцільно користуватись під час читання мімікою і, особливо жестами? Безперечно, доцільно, адже міміка і жести - це наслідок внутрішніх переживань читця, оцінки ним героїв, подій і є ефективними засобами зовнішнього вираження внутрішнього стану. Міміка допомогає передати те, що слухач не почує з уст читця. Внутрішнє відчуття твору, настрої, простота і щирість самі приведуть читця до зовнішнього вираження того, що він говорить. Жест у читця - це один із тих засобів, який підсилює, "вирізьблює" якість почуття чи смисл слова. Він має бути не механічним, а виправданим і текстом, і бажанням, і станом читця. Найточніше перевіряється жест у процесі читання після осмислення тексту. Виникнувши підсвідомо під час опрацювання тексту, жест може з часом стати свідомим і доцільним для підсилення вираження підтексту. Варто пам'ятати, що учням початкових класів ще не під силу оволодіти зовнішніми засобами вираження їхнього внутрішнього стану, оскільки міміка й жести - це результат глибокої роботи над текстом, вони потребують надзвичайно тонкого відчуття характеру героя. Тому міміка і жести більше стосуються роботи вчителя, який дає зразки виразного читання. Щоб виявити вміння виразно читати, учневі пропонується розповісти напам'ять один із віршів (чи його частину), передбачених програмою, або підготувати щойно прочитаний прозовий текст. (Виразно школяр читає лише після відповідної підготовки - конкретно розібравшись у змісті прочитаного, ще раз переглянувши розділові знаки і зрозумівши суть кожного речення, тощо).
Всего: 4238 
Новых за месяц: 0 
Администраторов: 3 
Модератор: Олена8246 
Друзей: 21 
Проверенных: 19 
Обычных юзеров: 4193 
Девушек: 3493
