Тема: Ой весна, весна, днем красна! «Журавлі-веселики» (за В. Чухлібом). М. Познанська «Співай, соловейку!»,
Мета: познайомити учнів із творами, у яких описано повернення птахів із теплих країв, пояснити етимологію назв птахів; навчати читати твори за особами, збагачувати мову учнів новими словами; формувати вміння оцінювати твори, порівнювати їх; розвивати усне мовлення учнів; виховувати любов до птахів.
Обладнання: запис співу солов’я.
Хід уроку
I. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Виставка малюнків учнів, переказ оповідання за малюнками.
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
— Прочитайте скоромовку.
Жура, жура, журавель!
Облітав сто земель.
Облітав, обходив,
Крила-ноги натрудив.
III. ПІДГОТОВКА ДО СПРИЙМАННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Робота за ілюстрацією підручника (с. 114).
— Яка пора року зображена на малюнку? '
— За чим спостерігають дідусь і онук?
— Які птахи летять назустріч сонцю?
IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
— А чи знаєте ви, чому зображених на малюнку птахів називають журавлями? От сьогодні на уроці ми про це і дізнаємось.
Будемо читати твори, у яких описується повернення птах і її із вирію.
V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Слухання оповідання В. Чухліба «Журавлі-веселики» (с. 114—115 підручника). Словникова робота.
— Про що дізналися з оповідання?
— Чому автор дав своєму оповіданню таку назву?
2. Читання учнями оповідання мовчки (підготовка до виразного читання) і вголос.
3. Виконання тестового завдання (с. ЗО збірника тестових завдань).
- Як автор називає вітер?
а) вітрик-жартівник
б) вітрець-хитрунець
в) вітерець-пустунець
- Що помітив Тарасик у небі?
а) білі пляим
б) рівненький трикутник
в) довгу темну лінію
- Коли журавлів звуть веселиками?
а) восени
б) влітку
в) навесні
- Переклади російською мовою:
пустунець —
побавитися —
здолати —
- Як птахи відповіли на привіт Тарасика?
а) замахали крилами
б) голосно закурликали
в) покружляли над ними
- Чому восени журавлів називають просто журавлями, а не веселиками?
— Фізкультхвилинка
— Бесіда за змістом прочитаного і вибіркове читання оповідання.
- Коли відбуваються зображені в оповіданні події?
- Що помітив Тарасик? Чому він зрадів?
- Як дідусь назвав журавлів? Як він це пояснив Тарасикові?
- Як ставиться дідусь до журавлів? З чого це видно?
- Чи схвильовані дідусь і онук поверненням журавлів? Доведіть свою думку. (Учитель має пояснити, що вчені, які досліджують походження різних назв, вважають, що слово журавель утворилося від основи слова жеро, що означало «кричати, видавати звуки». Люди ж дають поетичніше тлумачення назви цих птахів і пов'язують її зі словом журитися.)
4. Робота над віршем М. Познанської «Співай, соловейку!» (с. 115 підручника).
а) Підготовка до сприймання вірша.
Слухання співу солов'я; вгадування, яка пташка так співає; пояснення її назви: соловей — сіра пташка.
б) Мотивація навчальної діяльності.
—- Хоч на вигляд ця пташка маленька і сіренька, проте її спів зачаровує всіх, хто його чує. Але кожен по-своєму розуміє її спів. Зараз ми послухаємо вірш української поетеси М. Познанської і дізнаємося, що вона почула у співі солов'я.
в) Слухання вірша.
Чому поетеса назвала свій вірш «Співай, соловейку!»?
г) Читання учнями вірша мовчки і вголос (строфами).
д) Бесіда за змістом прочитаного і вибіркове читання вірша.
- Як описано у вірші спів солов'я?
- Про що він співає?
- За що ми так любимо його пісні?
- За що люди вдячні маленькій пташині?
- З яким проханням звертаються вони до неї?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ Бесіда.
- Про що читали на уроці?
- Про що дізналися з прочитаного?
- Походження яких слів запам'ятали?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підготуватися до читання оповідання за особами і виразного читання вірша.