Методи роботи зі словниковими словами

Робота зі словниковими словами є доцільною на всіх етапах уроків: під час актуалізації опорних знань, вивчення нового матеріалу, на етапі закріплення, а також під час застосування інтерактивних вправ «Мозковий штурм», «Дешифрувальник» тощо.

Учитель повинен спланувати свою роботу так, щоб працюючи над темою уроку, словникові слова органічно вписувались  у тему.

Учні запам’ятовують вимову і правопис слів лише в тому випадку, якщо вчитель дотримується певної послідовності у своїй роботі.

1. Створення проблемної ситуації –загострення уваги учнів як до лексичного значення слова, так і до його написання.
2. Пояснення лексичного значення слова (із врахуванням підготовки учнів, із наочністю або описово, словесно).
3. Наголошення на особливому правопису – зорове сприймання на дошці, картці з малюнком (у підручнику), вміщення картки з цим словом у таблицю «Пиши правильно», що постійно оновлюється.
4. Звуко-буквений аналіз слова, перше переписування. попередження помилок, наголошення на різниці між написанням і вимовою.
5. Складання словосполучень, речень та запис їх у зошит.
6. Визначення певних граматичних понять (рід, число іменників, відмінок тощо).
7. Виконання вправ із підручника і виділення словникових слів, творче переписування (вставити пропущені букви).
8. Словникові, малюнкові, вибіркові, розподільні диктанти; переписування слів на орфографічних хвилинках (4-6 слів).
9. Самодиктанти –учень самостійно записує слова, які запам’ятав.
10. Творчий самодиктант виявляє найбільші знання окреслених програмою слів, тому перевіряє усвідомлення учнем лексичного значення слова та його граматичну передачу. Обсяг диктанту -5-10 слів;читається як завдання до кросворду.
11. Мовні ігри – ребуси, кросворди тощо. Мовні ігри не тільки сприяють всебічному розвитку, а й пробуджують інтерес до знань, виховують прагнення вивчати рідну мову.

Дидактичний матеріал допоможе працювати вчителеві над словом в орфоепічному, орфографічному, синтаксичному та естетичному аспектах.

На уроках української мови з метою перевірки навичок написання слів, значення, вимову і написання яких учні повинні засвоїти, пропонуються різні види диктантів.

1. Зоровий диктант із попереднім промовлянням (учні читають, відповідно до правил орфографії (орфоепічних правил) промовляють написане на картці слово з виділеною орфограмою та записують його у робочий зошит.
2. Малюнковий диктант.
Учитель демонструє картку-малюнок, діти називають зображений предмет, визначають яку букву - е чи и- потрібно написати в ненаголошеному складі, та записують слово.
Учитель демонструє картку-малюнок, діти називають зображений предмет, визначають наголос, підкреслюють букву, що позначає ненаголошений голосний.
Учитель демонструє картку-малюнок, діти самостійно (без попереднього обговорення) записують слово, визначають наголос, підкреслюють букву, що позначає ненаголошений голосний, який не перевіряється наголосом.
3. Вибірковий диктант (малюнковий, зоровий, слуховий).
Учитель пропонує дітям або картки –малюнки, або картки слова з пропуском букв, що позначають ненаголошені голосні, або слова на слух і завдання:
-         в перший стовпчик записати слова –назви тварин;
-         У другий – слова –назви рослин;
-         записати тільки словникові слова.
4. Диктант із використанням загадок.
5. Диктанти із пам’яті:
-         записати з пам’яті словникові слова, які є назвами професій;
-         записати з пам’яті словникові слова, в яких в ненаголошеному складі потрібно писати букву е.
6. Диктант із коментарем.
Учитель називає словникове слово, один з учнів коментує його написання, а решта дітей записує слово в зошити.
7. Творчий диктант.
Учитель пропонує учням замінити розгорнутий вислів одним        словом.
8. Ребусовий диктант.
Учитель демонструє картку –ребус. діти відгадують його, пояснюють, як прочитали ребус, називають слово і записують слово відгадку у зошит.
9. Диктант спільнокореневих слів.
Учитель називає «словникове слово», а школярі добирають і записують декілька спільнокореневих, виділяють орфограми.
10. Диктант «Слова –синоніми».
Учитель називає слова –синоніми до «важких» слів. Учні добирають синоніми і записують слова парами.
11. Контрольний диктант.

Учитель добирає текст, який містить декілька слів зі словника.

На  цьому робота зі словниковими словами не завершується. Серед спектру дисциплін, що вивчаються у початковій школі, особливе місце займають уроки читання. Читаючи твори, учень бачить текст, що відповідає вимогам орфографічно правильного письма. Зорове сприйняття зумовлює активізацію зорової пам’яті, що в свою чергу, сприяє процесу запам’ятовування дитиною зразків правильного написання слова. Тому методологічно виправданими є «мовні» відступи на уроках читання, коли увага школярів акцентується на словниковому слові (його етимології, орфографії, лексиці та семантиці).

Продовжується робота щодо збагачення словникового запасу учнів і на уроках природознавства, основ здоров’я і математики. У програми з математики, курсу «Я і Україна» велике значення приділяється засвоєнню належної термінології. На уроках математики необхідно звернути увагу на назви величин та одиниць вимірювання довжини (сантиметр, дециметр, кілометр); часу 9хвилина, секунда); чисел (16, 50, 60, 70, 80, 500, 600, 1000000).