Засвоєння математики супроводжується знач­ним розумовим напруженням учнів. Для за­побігання їхньому перевтомленню існує чимало різноманітних методів і прийомів. Традиційною і за­гальновизнаною є гра, особливо рухлива. Вона підвищує працездатність, сприяє фізичному розвитку дітей, формує в них конкретні уявлення про явища навколишнього, полегшує оволодіння абстрактними поняттями. В ігровій діяльності пізнавальна, розвивальна і виховна функції взаємопов'язані.

Дидактичне призначення математичних ігор різноманітне. Це й ознайомлення школярів з новим матеріалом, його закріплення, повторення раніше набутих знань, обчислювальних умінь і навичок. Доцільною формою є змагання між окремими учня­ми і групами дітей.

Вибір гри і час її проведення визначає класовод, враховуючи вимоги навчальної програми на кожному етапі засвоєння.

 

Гра "Естафета".

Клас ділиться на 2 команди. На дошці записано стільки прикладів, скільки гравців у командах. Перші учні підходять, розв'язують приклади, передають крейду іншому учневі із своєї команди як естафетну паличку і так до кінця. Якщо учень бачить помилку гравця своєї команди, то, коли до нього дійде черга, він може акуратно закреслити неправильну відповідь і записати правильну. Виграє та команда, в якій швидше будуть розв'язані приклади. (Кількість учнів у командах повинна бути однаковою).

 

Гра "Футбол".

Клас ділиться на 2 команди. Учень 1 команди на­зиває довільний приклад і учня з іншої команди, який має відповідати. Якщо відповідь правильна, гра продовжується в зворотному напрямку. Якщо ж учень з іншої команди не впорався з прикладом, то цій команді зараховується "гол". Виграє команда, в якої менше "голів".

 

Гра "Склади 2 приклади".

Вчитель показує картку з прикладом на додаван­ня. Учень, якого викликали до дошки, складає і за­писує 2 приклади на віднімання і розв'язує їх.

Наприклад:

17 + 2 = 91    9-2 = 7    9-7 = 2

15 + 4 = 91    9-4 = 5    9-5 = 4

 

Гра "Забий гол".

На воротах, які прикріплюються на дошці, вчи­тель розміщує "м'яч" з числом. Діти по черзі назива­ють будь-який приклад, результатом якого є даний м'яч. Виграє учень,              який назвав найбільше прикладів. Наприклад, 21:

7 • 3 = 21                                                        З0 - 9 = 21

З • 7 = 21                                                        40 - 19 = 21

20 + І = 21                                                      32 - 11 = 21

19 + 2 = 21                                                     22 - 1 = 21

15    + 6 = 21                                                   24 - 3 = 21
18 + 3 = 21                                                     26 - 5 = 21

16    + 5 = 21                                                   27 - 6 = 21

 

Гра "Хто швидше?"

На дошці у 2 стовпчики записано приклади таб­личного множення, а між ними — результати. 2 учні з'єднують свої приклади з правильним результатом за допомогою стрілок.

18 16

2-3                            27                            3-4

2-7.                           18                            3-7

2-8                            21                            3-9

2-9                            14                            3-6

12 6

 

Гра "Назви "сусідів".

Учасники стають у коло, в центрі якого — ведучий з м'ячем. Він кидає м'яч кожному учневі і називає будь-яке число у межах вивчених. Той, хто піймав м'яч, повинен назвати "сусідів" названого числа.

Числа можна називати у довільному порядку, по­вторювати їх. Той, хто неправильно назвав "сусідів", вибуває з гри.

Гру можна проводити і без ведучого. Один учень ки­дає м'яч іншому і називає число. Той, хто спіймав м'яч, називає потрібні числа і кидає м'яч іншому гравцеві. Ведучий: 5, 7, 9, 12, 22. Гравець: 4, 6; 6, 8; 8, 10; 11, 13; 21, 23.

 

Гра "Назви число".

Дітей ділимо на 2 команди і шикуємо у два ряди. Вчитель називає одноцифрове число, таблиця множен­ня якого вивчається, наприклад, 4. Учні кожної коман­ди по черзі називають числа — результати множення 4 на 2, 3, 4, 5 і так далі, виступаючи щоразу на крок упе­ред. За кожний "правильний крок" учень одержує очко.

За даним прикладом називають числа: 8, 12, 16, 20, 24, 28, 32, 36, 40.

Виграє команда, яка в сумі набере найбільше очок.

 

Гра "Кращий обчислювач".

Учні розділяються на 2 команди. У кожної коман­ди є кубик, на гранях якого написані числа. Гравці різних команд по черзі кидають кубик і, називаючи число, яке випало, швидко додають до суми попе­редніх і повідомляють результат. Виграє команда, яка першою набере визначену для виграшу кількість очок. Якщо один гравець помилився в обчисленні, усі очки з команди знімаються. Гра може бути індивідуальною. Тоді в ній беруть участь два, три і більше учнів.

 

Гра "Зберемо овочі".

На фланелографі виставлено малюнки овочів із цифрами. Дітям роздаються кошики. Потрібно зібрати стільки перцю або моркви, щоб сума цифр дорівнювала номеру кошика.

 

Гра «Плутанка»

2 учні викладають на набірному полотні будь-які числа, а всі інші — вибирають лише ті, які діляться на дане число:

26       25      5       16       18      10       : 5

21       24     13       7        14      28       : 7

25 : 5 = 5                                  21 : 7 = З

5 : 5 = 1                                    7 : 7 = 1

10 : 5 = 2                                  14 : 7 = 2

28 : 7 = 4

 

Гра "Усний рахунок".

Учень придумує якесь число і після слів учителя: "Збільши своє число на 5" встає і швидко говорить результат. Сусід по парті має відгадати задумане чис­ло. Ця ж гра може використовуватися при відніманні, множенні та діленні.

Дуже цікавою є робота з фланелографом. На уроках праці можна виготовити з учнями різні предметні кар­тинки, які потім використати для складання задач та різних завдань. На фланелографі вчитель викладає па­рами різні числа. Поряд на набірному полотні розташо­вано кружечки зі знаками <, >, =. Діти між числами виставляють ті знаки, які там потрібні.

Наприклад:

 5 < 8                8 = 8

11 > 9         1 < 8