РОЗВИТОК ЖИТТЄВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ
Всі ми знаємо, що життя висунуло до освіти нові вимоги. Якщо раніше, головним чином, школа давала знання, тепер вона повинна насамперед вчити мислити, втілювати отримані знання у життя. Досягнення людиною життєвого успіху є однією з найважливіших проблем, які постали перед людством у XXI столітті. Розглядаючи життєву компетентність як властивість особистості, ми визнаємо, що її можна розвивати та вдосконалювати. Елементи життєвої компетентності (знання, уміння і навички, життєвий досвід, фізичний потенціал, задатки та здібності, риси характеру, креативність та інтелект, духовність особистості) поєднуються в різних конфігураціях для вирішення людиною конкретних завдань та розв'язання проблем, які ставить перед нею життя. Життєва компетентність виконує дві основні функції — забезпечує життєздатність та життєстійкість. Структура життєвої компетентності має такі складові:
Для розвитку життєвих компетентностей необхідно: створювати для розв’язування учнями проблемні ситуації; використовувати інтерактивні методи навчання, у яких раціонально поєднано індивідуальні, групові і фронтальні види робіт (роботу в парах, в малих групах, в групах за інтересами); застосовувати тестові та різнорівневі завдання, що дають дітям право вибору; давати й періодично змінювати громадські доручення, пропонувати обговорення їх виконання; налаштовувати дітей на висловлювання власної точки зору, вислухування думки товаришів. Життєва компетентність дітей – основа розвитку особистості, тому учні початкової школи повинні оволодівати такими навичками: 1. Почуватися часткою колективу, жити з ним спільним життям. 2. Вміти спілкуватися з друзями, шанобливо ставитися до дорослих. 3. Уміти висловлювати власну точку зору, вислуховувати думку товариша. 4. Виконувати правові, морально – етичні норми, громадські доручення. 5. Уміти працювати в парах, малих групах за інтересами, рольових групах. 6. Уміти розв’язувати тестові та різнорівневі завдання, проблемні ситуації Життєві компетентності дають шлях особистості до розвитку та творчого відтворення себе, своїх сутнісних характеристик, якостей, спроможність «не втратити себе», протидіяти різноманітним зовнішнім негативним впливам, зберігати свою цілісність та неповторність. Формуючи життєві компетентності, провідною педагогічною ідеєю вчителя повинно бути: ВЧИТИ ПІЗНАВАТИ; ВЧИТИ ДІЯТИ; ВЧИТИ ЖИТИ РАЗОМ; ВЧИТИ ЖИТИ.