Герої Крут – ніхто не забутий (година пам’яті) (Пісня «Аве, Україно»). 1-й учень. 29 січня відзначається річниця трагедії під Крутами, де у 1918 році у нерівному бою з більшовицькими військами полягли більше трьохсот захисників Української Народної Республіки. Тим, хто поліг за незалежність України, у далекому і грізному 1918 році присвячується наша розповідь. 2-й учень. Триста хлопців безвусих — дітей, Триста хлопців, соколів, рекрутів Із піснями на грім батарей В бій останній двинулись на Крути! Із них кожний спинити бажав Вал дев'ятий, що суне з півночі, І вогні на їх лезах дрижать, Від гніву палають їх очі! Тридцять тисяч московських штиків Піднялося до їхніх грудей, — Україно, провадь юнаків, Бо їх смерть — твоя слава, трофей! Пішли і понесли у жертву державі Всю радість юнацьку, кохання та кров, І сяєвом дивним в кривавій заграві Ненависть зайнялася, заблисла кров. 3-й учень. Берестечко, Лисеня, Крути... Все це — трагічні сторінки нашої історії. Бій під Крутами займає особливе місце. Там на боротьбу з жорстоким ворогом стали юнаки, які ніколи і зброї не тримали в руках, студенти Київського університету Святого Володимира та учні Кирило-Мефодіївського братства. 4-й учень. Їх було триста, і вони полягли за волю України. 5-й учень. IV Універсалом Центральна Рада щойно проголосила Українську Народну Республіку, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою. 6-й учень. Для боротьби з «контрреволюцією» в Україну наступали війська Муравйова. 7-й учень. У той важкий час, на оборону рідного краю стали лиш невеличкі частини ідейних борців. 8-й учень. 27 січня юнаки, які були майже не знайомі з військовою справою, виїхали на фронт. 28 січня поїзд, на якому вони їхали, зупинився на станції Крути, що між Ніжином і Бахмачем. 1-й учень. Настав похмурий холодний ранок 29 січня. О 10-й годині розвідка доповіла, що більшовики наступають. Молоді герої стали готуватися до бою. 2-й учень. Бій був запеклим і тривав до полудня. Молоді воїни билися відчайдушно... Земля дрижала. Схід вогнем горів. Сурмили сурми. Гримали гармати. А в їх очах, вогнистих та завзятих, Палав святий, благословенний гнів. (Пісня «Під Києвом, під Крутами» ). 3-й учень. 35 студентів потрапили в полон, їх по-звірячому замордували і заборонили місцевим селянам поховати. 4-й учень. 1 березня 1918 року після звільнення Києва, організаційний комітет, який очолив студент Король, розшукав місце загибелі своїх товаришів. Було закуплено 200 домовин для перевезення тіл загиблих. 5-й учень. 19 березня до Києва приїхав сум¬ний поїзд. Родичі, друзі, знайомі прийшли розпізнавати тіла. Та пізнати було важко... Більшість убитих поховано у спільній могилі на Аскольдовій горі. 6-й учень. На Аскольдовій могилі Поховали їх — Тридцять мучнів українців, Славних, молодих... На Аскольдовій могилі — Українській цвіт! — По кривавій по дорозі Нам іти у світ. На кого посміла знятись Зрадницька рука? Квітне сонце, грає вітер І Дніпро-ріка... На кого завзявся Каїн? Боже, покарай! — Понад все вони любили Свій коханий край! 7-й учень. Похорон відбувся з військовими почестями, за державний кошт. Домовини з тілами вбитих і розстріляних були вкриті малиновими китайками і поставлені на селянські вози. Похоронна процесія пройшла через усе місто. Під час служби Божої і на могилі співав хор Олександра Кошиця. (Пісня «Крути» ). 8-й учень. Слово про загиблих озвучив професор Михайло Грушевський. Він, зокрема, сказав: «Стримайте ж ваші сльози, які котяться! Ці юнаки поклали свої голови за визволення Вітчизни, і Вітчизна збереже про них вдячну пам'ять на віки вічні!». 1-й учень. Організаційний комітет прийняв постанову про спорудження пам'ятника полеглим героям. Події, що невдовзі, як лавина покотилися Україною, звели нанівець здійснення задуму. 2-й учень. Кров під Крутами не була пролита марно. З неї, наче з безсмертя, розцвітають пелюстки Волі. 3-й учень. Крути без сумніву, були, є і будуть, завдяки героїзмові молодих студентів, однією з найгероїчніших сторінок нашої історії. Молодий П. Тичина надзвичайно влучно висвітив цей момент в одному зі своїх віршів: Одчиняйте двері: наречена йде. Одчиняйте двері: голуба блакить, Очі, серце і хорали — стали. Ждуть. Одчинились двері: горобина ніч. Одчинились двері: всі шляхи в крові. 4-й учень. Крути стали початком нової доби в історії України. Без Крут навіть Акт 22 січня був би лише документом. Бойовий наказ наша молодь виконала, пам'ять про героїв Крут оповита ореолом слави, стала взірцем та прикладом для наслідування для майбутніх поколінь. 5-й учень. Під Крутами — там молоде юнацтво, На боротьбу криваву з ворогами стало, За України славу, честь, багатство Життя юнацьке там поклало. 6-й учень. Клянемось вам, ровесники-герої, На вашу кров, на вільнославні Крути. Нам чину вашого і жертви пресвятої Ніде, ніяк, ніколи не забути.