У вільний від навчання й праці час необхідно від­почивати. Найкращий відпочинок — це рухливі ігри на свіжому повітрі. Чимало дітей у вільний час люблять переглядати телепередачі, читати, малювати, вишивати. Проте цим надмірно захоплюватися не варто, бо після такого від­починку можна ще більше втомитися.

Поміркуймо, чому? У школі наш мозок, органи зору й слуху постійно працюють. Якщо вдома, поо­бідавши, ми сідаємо дивитися телевізор чи читаємо, то знову навантажуємо роботою мозок, очі, вуха й не даємо їм можливості відпочити. Інша річ, якщо після обіду погратися на свіжому повітрі, побігати разом із друзями або допомогти вдома по господарству.

Гуляти й гратися можна лише в призначених для цього місцях. У місті — на ігрових майданчиках біля будинків, у скверах чи парках. У селі — на подвір'ї, на майданчиках біля шкіл, дитячих садків.

Пам'ятай! Від того, як ти відпочиваєш, залежить твоє здоров'я!

Відпочинок може бути пасивний і активний. Особ­ливо велику цінність має активний відпочинок. Ка­татися на велосипедах, самокатах, роликах, ковзанах, санчатах, лижах, скейтбордах корисно для здоров'я. Але для таких ігор треба вибирати безпечні місця. Футбол, теніс, баскетбол та інші рухливі ігри сприя­ють зміцненню здоров'я. Азарт гри піднімає настрій і ми часто не помічаємо, як швидко минає час. Ак­тивно рухаючись, ми відчуваємо радість, розкутість і свободу від оволодіння руховими діями.

Для різностороннього розвитку організму люди­ни особливу цінність мають різноманітні види рухів. Стрибки й метання удосконалюють координацію, ходьба і біг сприяють формуванню витривалості, а гімнастичні вправи розвивають гнучкість.

Під час ігор ми отримуємо можливість проявляти активність, ініціативу й творчість.

  Але щоб усі ці ігри та прогулянки були безпечни­ми, слід запам'ятати:

·          Ніколи не погоджуйся йти в парк, у ліс із незна­йомими людьми. Намагайся втекти від людини, яка кличе тебе із собою, голосно кричи: «Я вас не знаю!». Розкажи про це міліціонеру, учителю, батькам.

·          Під час прогулянки на природі не можна захо­дити далеко, щоб не заблудитися.

·          Не можна розводити вогнища будь-де. Треба по­радитися зі старшими, де це можна зробити.

·          Небезпечно пити сиру воду з річки, озера, бо­лота, калюжі.

·          Не можна збирати й споживати незнайомі гриби та ягоди, серед них можуть буть смертельно отруйні.

·          Купатися у водоймах можна лише під нагля­дом дорослих.

·          Купатися й пірнати можна лише в знайомих місцях.

·          Не можна купатися дуже довго, щоб не пере­охолодитися.

·          Взимку треба уникати ігор на тонкому льоду — це дуже небезпечно.

·          Дітям категорично забороняється пересувати важкі предмети.

З кожним роком наше житло стає комфортнішим. Багато в чому полегшують життя людини холодильник, водопровід, газ, електрика... В умілих руках вони — дру­зі, але в невмілих можуть стати ворогами.

Уяви собі, що твій гість — Мауглі. Щоб гостю­вання було приємним, ознайом його зі своєю квар­тирою. Розкажи про призначення кімнат, речей. По­кажи предмети, які можуть бути небезпечними, якщо не вміти ними користуватися. Навчи, як правильно поводитись на балконі, у кухні, ванні тощо.

·          Теле-, радіоапаратурою, комп'ютерами, побутови­ми електроприладами можна користуватися тільки тоді, коли вдома є батьки, і з їхнього дозволу.

·          Не можна сидіти на підвіконні, перехилятися че­рез відчинене вікно.

·          На балконі не можна стрибати, перехилятися че­рез перила, ставати на ящик, табуретку.

·          На горища, дахи, будівельні майданчики, у підва­ли дітям ходити заборонено.

Кожна дитина має чітко знати, куди їй звернутися у випадку небезпеки, пам'ятати необхідні номери те­лефонів: пожежної охорони, швидкої допомоги й мі­ліції. Але слід пам'ятати й те, що не можна турбувати ці служби без потреби. Адже в цей момент, коли ви, граючись, викликали, скажімо, швидку, комусь справ­ді може бути зле. Та й іншого разу, коли ви справді потребуватимете допомоги, вам можуть не повірити. Згадайте казку про пастушка, який неодноразово зді­ймав тривогу, а коли на череду напали вовки, йому ніхто не повірив і не допоміг.

Окрім трьох основних телефонів, слід чітко знати телефони сусідів, робочі телефони батьків, щоб у ви­падку небезпеки зв'язатися з ними.

У жодному випадку не можна розказувати незна­йомим людям, як тебе звати, як звати батьків, де вони працюють, де ти живеш.

Коли додому телефонують незнайомі люди, най­краще не називати свого імені й покласти трубку. Якщо хтось незнайомий дзвонить у двері, можна ска­зати, що тато відпочиває, а мама повернеться через кілька хвилин.

Якщо ж хтось намагається зламати двері або від­крити їх, слід негайно зателефонувати до міліції, сусі­дам і знайомим, які живуть поблизу, голосно кликати на допомогу з балкона чи з вікна.

Відчиняти двері можна тільки рідним. Згадайте, що трапилося з козенятами з казки «Вовк та семе­ро козенят».

Хоч ви зовсім ще малята,

Але пам'ятайте:

Люди ви, не козенята,

Правила вивчайте!

Якщо ви самі удома,

То запам'ятайте:

Ви людину незнайому

В дім свій не пускайте.

Доки тато, доки мама

Не прийдуть до хати,

Вам людину незнайому

Не треба впускати.

Бо дитя не може знати,

В кого що на думці.

Незнайомець може мати

Зброю в своїй сумці.

Може речі всі забрати

І дитину вбити.

Тож не треба відчиняти,

Краще потерпіти.

Двері добре зачиняйте

Кожен раз, постійно!

Правила запам'ятайте

І живіть спокійно!