Уважаемые гости!Cсылки для скачивания материалов с сайта видны только зарегистрированным пользователям.
Український рушничок-символ мого роду
31.08.2011, 17:17
Дорога редакція, доброго дня! Дитина щаслива, котра йде в школу з радістю і повертається з добрим настро-єм. Плануючи виховну роботу, прагну щоб перший семестр учні мали можливість бути разом більше і в родині і в сім'ї. Даю можливість кожній сім´ї більше розкрити свої здібності, таланти, досягнення. І тому в цих заходах приймають участь-діти, ба-тьки, бабусі і навіть прабабусі. От і пропоную один із сценаріїв родинного свята „Український рушничок – символ мого роду”. З повагою вчитель початкових класів Оріхівської ЗОШ 1-3 школи № 5 Павлен-ко Наталія Іванівна.
Виховний захід у 4 класі Український рушничок – символ мого роду.
Павленко Наталія Іванівна, вчитель вищої категорії, „старший вчитель” ЗОШ № 5 І-ІІІ ст.. м. Оріхова Запорізької області
2011 рік (звучить „Пісня про рушник” муз. П. Майбороди, сл. А. Малишка, а дівчата вишивають)
Перша ведуча: України – край смутку і краси, радості і печалі, розкішний вінок ру-ти і барвінку, над яким сяють ясні зорі. Україна – вічна боротьба нашого народу за незалежність, волю, за щастя. Україна – це мило-сердна рідна мова, вишитий рушник і задушевна лірична пісня. Друга ведуча: Народні вишивки захоплюють нас досконалою композицією, різно-барвним колоритом вирішенням. Вишиванням займались кожну ві-льну хвилину, в період вечорниць і досвіток, довгими осінньо-зимовими вечорами.
(дівчата вишивають рушники, серветки і виконують пісню – „Вишивання”)
- Український рушник... Оздоблений зірками, квітами, птахами... Оскільки він промовляє серцю кожного з нас. - Ознакою охайності, працьовитості кожної господині є прибрана ха-та: вишиті рушники. А тому на Україні не було жодної оселі, де б не полум’яніли рушники. - Українська рідна хата, Рушників у ній багато. На столі там хліб лежить, Ним родина дорожить.
(Вишивальниці уходять)
Учень: А скільки народних приказок існує про український рушник. 1. Хата без рушників – родина без дітей. 2. Рушники на кілочку – хата у віночку. 3. Не лінуйся, дівонько, рушнички вишивати, буде чим гостей ша-нувати. А скільки існує народних пісень про рушник. Давайте послухаємо ури-вки з них: 1. У коморі сволок – на ньому рушників 40. Біжіте принесіте, боярів прикрасіте.
2. Дожинай доню та іди додому, Бо у тебе аж троє гостей, А ж троє гостей, всі старости. Ой одні стали аж за садами, Другі стали під ворітьми, А треті стали під сіньми кіньми. Що за садами – тим відказали, Що за воротами – тим слово дали, Під сіньми – кіньми – тим рушники дали.
3. Багатая , губатая, до ще й к тому пишна, А вбогая хорошая, як у саду вишня. В багатої губатої рушнички на кілочку, А у вбогої хорошої брови на шнурочку.
4. То спасибі тобі ненько, Що будила раненько Та рушничків напряла, По тихому Дніпро білила, На сухому бережку сушила.
5.Ой стелися, рушничку, стелись, Щоб на тобі дві долі зійшлись. А ви, молодята, станьте на рушник, Щоб прожити разом довгий вік. - Український рушник. Він супроводжував людину від народження до останнього моменту життя. На вишитий рушник повитуха приймала немовля, а мати заздалегідь їх вишивала, не знаючи хто народиться: хлопчик чи дівчинка. Рушником прикрашали колиску. - Перше дихання немовляти На сніжно - білім полотні Блакитним шовком вишиває мати, Мов першу стежку у житті. Рушник ... Його можна порівняти з піснею витканою чи пошитою на полотні. Пісня „Два Кольори” Дмитра Павличка. Як я малим збирався навесні Піти у світ незнаними шляхами, Сорочку мати вишила мені Червоними і чорними нитками. Мене водило безвісти життя, Та я вертався на свої пороги, Переплелись, як мамине шиття Мої сумні і радісні дороги. Мені війнула в очі сивина, Та я нічого не везу додому Лиш згорточок старого полотна І вишите моє життя на ньому. Два кольори мої, два кольори Оба на полотні в душі моїй оба, Два кольори мої, два кольори Червоне – то любов, а чорне – то журба. Перша ведуча: Український рушник пройшов крізь віки і нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх дітей, до всіх, хто не черст-віє душею. У кожній сім’ї, де ппідростала дівчина, скриня мала повнити-ся рушничками. Рушник в українців був оберегом оселі. Послуговувався не тільки як оздоба, а й мав практичне значення: був скатертиною і вузликом, де збе-рігали харчі, утирачем і стирком, закутником і божником, плечовим, ве-сільним, ритуальним, подарковий. Учень: Я дуже люблю рядки з балади „Про вишитий рушник”. Дивлюся мовчки на рушник, Що мати вишивала, І чую: гуси зняли крик, Зозуля закувала. Знову чорнобривці зацвіли, Запахла рута – м’ята, Десь тихо бджоли загули, Всміхнулась люба мати. І біль із серця раптом зник – Так тепло, тепло стало. Цілую мовчки той рушник, Що мати вишивала. Вишивала мати, вишивала, До листка листочок прикладала, А між ними цвіт голубуватий. Простилавсь барвіночок хрещатий, Виростав барвіночок зелененький І дивились з нього очі неньки Усміхався цвіт їх рушникові Світом материнської любові. Жінки і дівчата в Україні дуже любили вишивати рушники. Вишиті ру-шнички вважалися священними, їм поклонялися наші предки. Рушники берегли... Їх передавали як оберіг із роду в рід. Оберіг – це за-хист від чогось небезпечного небажаного. Український рушник... А який він гарний! Його можна порівняти з піснею.
(Під музику входять діти з вишитими рушниками. Танцювальна композиція „Я візьму той рушник...”)
Без рушника, як і без пісні, не обходилось жодне сімейне свято. „Хай стелиться ваша доля рушниками” – бажали людям щастя. Рушником по-кривали хліб на столі. Рушник – це оберіг, це символ життя, щастя і долі. Мамині рушники. З дитинства пам’ятаю рушники, Що так любовно їх творила мама. По – українськи хата на святки Сіяла вишитими рушничками.
На полотні співали солов’ї І красувались кетяги калини, Зелений хміль в’юнився по гіллі, Зоріли в колосках волошки сині. Вчитель: В Енциклопедії українознавства підкреслюється рушник – це виріб де-коративно - вжиткового мистецтва, виготовлений з полотна прямокутної форми, оздобленого засобами художньої вишивки. Створювалось виши-вальне мистецтво руками, розумом, серцями людей, які сидять пере ва-ми: 1. Фоміна У. Д. 2. Чаусова К. М. (Слово гостям) Ведуча: Кількість вишитих рушників у хаті свідчила про достаток родини, а ор-наменти могли розповісти про призначення, про майстерність вишива-льниці та її вік. Для юної дівчини добирались найсвітліші відтінки чер-воного кольору. З ростом дівчини густішали і темнішали червоні барви її рушників. Жінкам старшого віку належало декорувати рушники темно - червоними й фіолетовими кольорами. Для хлопчачих, парубочих та чоловічих рушників використовувались червоні з чорними, усі відтінки синього в поєднанні з чорними та черво-ними кольорами. Вчитель: Тримаю вишиті старенькі рушники. Давно забуті, горнуться до мене. Заполонили світ нейлони та шовки... Кому потрібні вишиті ромени? Гортаю білу грядку полотна, Засіяну барвінком і любистком. Сміється вишита прабабою весна, Ховається за квітами і листом. Голублю диво – дивне із пісень, Що хрестиками стелиться і в’ться. Сіріє за вікном звичайний день, А в рушниках волошками сміється. Перегортаю білі рушники, Щоб хліб вкривали і дитя в колисці, Щоб старостів чекали на святки – Розшиті маками, заквітчані, барвисті. Благословенна будь на всі віки, Найперша жінка, що нашила квіти. Душа мого народу – рушники, Барвінками і мальвами зігріта.
(танець „Рушничок”)
Ведуча: Господарські рушники були буденними і святковими. На релігійні свята та під час визначних родинних свят святковими рушниками накривали столи, а на них викладали посвячені продукти. Рушниками прикрашали ікони в церкві. Кращими об’язували хрести, що стояли на перехрестях доріг. Їх не можна було міняти, поки вони самі не впадуть від негоди. З давніх давен до нашого часу традиційним стало виготовлення обрядо-вих рушників для випровадження юнаків й чоловіків у військо. „Балада про рушник”. В тітки Василини Рушники на стінах. Ще в літа дівочі вишивала їх – Пестила в долонях Півників червоних, З ними розмаїття квітів запашних. На свята в світлиці Пахли чорнобривці, Півники співали – всі на полотні Ще як Василина Чоловіка й сина Ждала – виглядала довго на війні Гей від самотини Посмутніли стіни, На обличчя тітки борозни лягли. Не співають в хаті Півні патлах аті Навіть чорнобривці – й ті перецвіли. Одкропили роки. Долю одиноку – Удовину долю, як вода в грозу... Тими рушника Дві старенькі рами Вкотре пов’язала, витерши сльозу. Чільне місце посідають рушники у весільному обряді. Обрядові рушники весільного (шлюбного) призначення виступають чи не найголовнішим атрибутом однієї з найважливіших подій у житті людини. Учень: Дозвольте, тату, дозвольте, мамо, на рушник вишиваний перед вами ста-ти. На рушник вишиваний перед вами стати. Та благословення вашого дістати. Благословіть, мамо, благословіть, тату, на щасливу долю, на життя багате! Перша дівчина: Рушникове обличчя веселе Опліта коровай на столі, Закликає гостей до оселі, Випромінює щедрість землі. Рушничок на столі – давній звичай. Ним шлюбують дітей матері, Він додому із далечі кличе, Де в калині живуть солов’ї. Він простелений тим, в кого серце Не черствіє й дарує тепло. Хай цей символ світиться вічно, В нашій хаті на мир, на добро. Друга дівчина: Вишиваю рушничка різними нитками. Там калина молода й ружі з солов’ями. У барвінку синій світ, кущ рясного глоду. Український рушничок – символ мого роду.
(звучить музика пісні „Чорнобривці”)
Учениця: Знають мами, знають тати, Знають це все дітки. На безногому ослоні Мудра річ сидіти. І від голки мало толку, Як згубила вухо голка. Так і руки без труда Не надбають нам плода. А на прощання хочеться сказати: Шануйте, друзі, рушники, Квітчайте ними свою хату, Та обереги від біди. Шануйте ті, що дала мати, Готуйте дітям з чистої роси, Щоб лише їм в житті здолати Похмурі та скрутні часи, Шануйте, друзі рушники!
(звучить пісня „Хай щастить” сл. Вадима Крищенка, муз. Ігоря Поклада)
Ведуча: Ну що за свято це чудове! Спасибі вам і щирий всім уклін. Спасибі на добрім, на гарнім слові, Живіть багато, будьте всі здорові! Хай здоров’я ніколи не зраджує вам! Будьте завжди такі ніжні, рідні, милі, Щоб вам радість і щастя й любов Вишиваним цвіли рушником.
(звучить пісня „Ой зелене жито”)
Вчитель: Від учнів 4 класу нашим почесним гостям – велике солодке спасибі. Нашим мамам, бабусям, всім хто був з нами квіти.
Всего: 4238 
Новых за месяц: 0 
Администраторов: 3 
Модератор: Олена8246 
Друзей: 21 
Проверенных: 19 
Обычных юзеров: 4193 
Девушек: 3493
