ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ
3 клас
Контрольна робота № 5
Аудіювання

Ліки для Буцика
Дід Василь щоранку виводить Буцика пастися на леваду. Максимко час від часу бігає до телятка, носить йому траву або скоринки хліба.
Якось прибіг Максимко до Буцика і дає морквину, а той не їсть, а лише мукає: му-у-у, му-у-у... Жалісно так.
Максимко спочатку здивувався, що бичок не хоче морквини, бо раніше хрумав залюбки, а потім занепокоївся: чи, бува, не захворів Буцик?
Хлопчик прудко помчав до дідусевої хати, відшукав коробку з таблетка¬ми та порошками, висипав ліки в кашкет і тільки-но вибіг на подвір'я, аж на¬зустріч іде дід Василь.
- Ти куди це? — запитав онука.
- Дідуню, біда! Буцик захворів. Мукає і мукає і моркви не їсть. Я йому ліки несу. Ось, дивіться.
Дід Василь зазирнув у кашкет і всміхнувся:
- Ти, Максимку, не ті ліки приготував. Буцик, мабуть, води хоче. Я йо¬го, здається, забув уранці напоїти.
- Дідуню, а можна я принесу води?
- Якщо подужаєш, то чому ж ні?
- Подужаю!
Максимко схопив відро і подався до криниці. Набрав повнісіньке відро води, несе на леваду. Буцик побачив здалеку — й ну вибрикувати. Доки теля¬тко пило, Максимко погладив його шию й промовляв:
- Пий, Буцику, пий. Я тобі зараз ще й бур'янцю нарву... Напилося телятко вволю, підняло мокру мордочку і знову тихенько:
Му-у-у, му-у-у...
Максимко дивиться на бичка і не може второпати— чому він знову му¬кає? Та саме підійшов дід Василь. У руках він тримав косу.
- Дідуню, а він знову мукає.
- То він, Максимку, дякує за воду.
(За А. Коцюбинським, 230 слів)
Тестові завдання
1. Кого виводить пастися дід Василь на леваду? (1 б)
А козу;
Б телятко;
В коня.

2. Чому занепокоївся Максимко?(1 б)
А він хвилювався, чи не захворів Буцик;
Б побачив, що наближається гроза;
В бо у нього був поганий настрій.

3. Як хлопчик хотів допомогти теляткові?(1 б)
А знайшов ліки для нього;
Б викликав лікаря;
В почав його розважати.

4. Чому усміхнувся дід Василь, коли почув, що онук хоче лікувати телятко таблетками? (1 б)
А тому, що сам забув напоїти уранці телятко;
Б тому, що хотів пожартувати з онуком;
В тому, що любив Буцика.

5. Встанови послідовність подій: ( 2 б)
⃝ Буцик дякує за воду;
⃝ Максимко занепокоївся;
⃝ Хлопчик біжить до криниці.

6. Як змінилася поведінка Буцика, коли він побачив відро з водою? (2 б)
________________________________________________________

7. Чим ще хотів пригостити Буцика Максимко? (2 б)
__________________________________________________________

8. Яка мета оповідання? (2 б)
___________________________________________________________

ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ
3 клас
ІІ семестр
КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 7
Робота з літературним твором

КРАДЕНИЙ ВІЛ
Мав чоловік сина. От виріс хлопець та такий собі красень, хоч картину з нього малюй, а до роботи щось не дуже квапиться.
Якось питає в нього батько:
- Чи не пора, синку, за якесь діло братися?
А той стоїть і чухає потилицю:
- Та не знаю, тату, за що й братися…
- Гаразд, - озвався батько. – Підемо по світу, поглянемо, як інші живуть.
Може, й тобі якась там робота до серця припаде.
Ішли вони, йшли, вже й назад повернули, коли дивляться – під лісом віл пасеться.
- Я цього вола вкраду! – каже тоді син.
- Що ж, - зітхає батько, - то кради…
Зловив син вола, взяв на налигач і привів.
- Жени його додому. А я в село загляну – знайомого провідаю, - сказав
йому батько.
Повернувся пізно, а вже до того дня зарізали вола і зварили багату вечерю. Син затулив ряднами всі вікна, аби хтось не підглянув, і аж потому сів до столу.
- Стривай, - каже батько. – Спершу собі поміряємо шиї. Побачимо, хто
ліпше з нас погладшає.
Поміряли шиї, взялися за їжу. Батько – той їсть повагом, наче в гостях, а син поспішає, немов на пожежу. Загавкає собака, а він усе мерщій ховає до комори. І вночі не спав: весь час йому здавалося, що хазяїн вола об’явився.
Через місяць того вола з’їли. Повеселішав парубок.
- Ану, сину, - каже тоді батько, - поміряємо шиї.
Поміряли. У батька шия на два пальці більша, а в сина – тонша стала.
- Це тому, чоловічку, що ти крадене їв! – сміється з нього батько.
- А ви хіба купували, тату? – дивується син.
- Еге, я їв своє, тому і погладшав, - примружив старий очі. – Пам’ятаєш,
я в село заходив? Це тоді хазяїну я за вола односив гроші.
Син аж вирячився з дива.
- Ну, сину, - каже батько, - то, може, знову підеш вола красти?
- Ні, хай йому всячина! – сказав син. – Більше не буду красти. Радше
піду волами землю орати та хліб сіяти.
(297 слів)
___________
Налигач – мотузка, яку прив’язують до рогів худоби.

Завдання:

1. Жанр прочитаного твору.
А казка.
Б вірш.
В байка.

2. Чому батько згодився, щоб син украв вола?
А щоб приготувати багату вечерю;
Б щоб провчити сина;
В щоб подарувати знайомому.

3. Чому в сина шия тонша стала?
А бо він їв крадене;
Б бо він землю орав;
В бо він погано спав уночі.

4. Запиши дійових осіб твору.
__________________________________________________________________

5. Віднови послідовність пунктів плану відповідно до змісту твору.
⃝ Пошуки роботи.
⃝ Мав чоловік гарного сина.
⃝ Минув місяць.
⃝ Багата вечеря.
⃝ Більше не буду красти.
⃝ Крадіжка вола.

6. Чого вчить цей твір?
__________________________________________________________________

ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ
3 клас
ІІ семестр
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
ЧИТАННЯ ВГОЛОС
Дуб на дорозі
З півночі на південь, між двома великими містами, люди почали будувати дорогу. Задумали її широку та рівну, міцну і красиву, щоб нею їздили автомашини й автобуси.
Люди вже нагортали високий земляний насип, обклада¬ли його камінням, заливали асфальтом. Дорога йшла степами й лугами, понад берегами річок.
Одного разу прийшли будівельники в поле. Тут росли неве¬ликі чагарі. Інженер показував, де прокладати майбутню доро¬гу, а робітники забивали в землю кілочки.
Коли це робітники зупинились, поклали кілочки на землю. Там, де мала пролягати дорога, стояв високий дуб. Товстий, міцний, могутній — мов степовий вартовий.
До робітників підійшов інженер. Він не сказав ні слова.
Робітники теж мовчали.
Інженер довго дивився на план дороги, потім перевів по¬гляд на дуба й зітхнув.
— Плану змінювати не можна, — сказав інженер.
— Дуба теж рубати не можна, — сказали робітники.
Інженер витяг кілочок, відійшов метрів на сто від дуба й забив його в землю.
— Тепер нас ніхто не осудить, — сказав він.
Минуло кілька років. З півночі на південь пролягла ши¬рока асфальтована дорога. Рівна, як стріла. Та в одному місці вона зігнулась підковою. Їдучі автобусом, люди радісно усміха¬ються. Часто можна почути:
— Благородне серце в тих людей, що будували цю дорогу.
В. Сухомлинський

Запитання за змістом твору

1. Що почали робити люди?
2. Що побачили робітники?
3. Який був дуб?
4. Що зробив інженер?
5. Про що думали люди, їдучи цією дорогою?

ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ
3 клас
ІІ семестр
КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 6
Читання мовчки
1. Прочитай уважно текст.
ЛЬОНОК

Росла в саду дуже красива яблунька. Весною вона вкривалась рожевим цвітом, а влітку на її гілках нали¬валися червонобокі яблука.
Але цієї весни яблунька ні листя, ні квітів не випус¬тила. Стояла якась сумна, невесела, аж похилилася, бідолашна.
- Ось я її поправлю, - сказала Катруся. - Нехай вона не хилиться, а стоїть рівненько-рівненько.
Дівчинка підійшла до яблуньки і почала вирівнюва¬ти. Але деревце замість того, щоб стояти прямо, зовсім вилізло із землі. Катруся від несподіванки аж скрикнула. Тато і мама теж злякались, бо такого в них ще не трапля¬лося. Оглянули вони деревце і побачили, що всі корені в нього погризені, сліди на них, як ото від мишачих зубів.
Але, як потім з’ясували, шкоди наробили не миші, а водяний щур, звірина така, схожа на пацюка. Тоді вони втрьох почали шукати нору того щура. Де тільки її не шукали, та так і не знайшли. Пожурилися за яблунькою, але що вдієш, жалем біді не зарадиш - це ж ясно. Довелося миритися з утратою.
Невдовзі після того Катруся з татом ішли садком і раптом побачили, як маленький кошлатий звірок шмигнув біля сарайчика і за одну мить зник під колод¬ками, що лежали вздовж стіни.
- Це ж, мабуть, отой щур сховався, - зашепотіла збуджено Катруся. - Татусю, давай спіймаємо його!
Він узяв під кущем винограду палицю і навшпиньки підійшов до колодок. Заглянув туди і бачить: сидить звірок, голову сховав, а спину свою кошлату назовні виставив.
«Ну, не будемо ловити ґав», - подумав тато, підняв догори палицю.
Замахнувся, а рука чомусь не опускається, ніби щось її стримує і підказує: не поспішай, краще роздивися, що воно таке!
Колодок під стіною було три. Скинув тато верхню - звірок поворухнувся, але не втік, тільки щільніше при¬пав до землі. Тоді Катрусин тато почав відсувати другу колодку. І лиш відсунув трохи — звірок повернув голо¬ву і так глянув на нього, що тато аж одхилився - такий несподіваний був той погляд. Очі у звірка, виявилось, зовсім голубі, великі і чисті-чисті.
Катруся теж побачила його очі, скам’яніла на мить, потім як закричить:
- Та це ж кошеня!
І вона не помилилася. То справді було кошеня. Во¬лохате, гарне - сибірської породи. Дощ, який ішов перед тим, намочив його, розкошлав, ото ж воно й зда¬лося їм водяним щуром.
Зрозуміло, що кошеня вони забрали собі й назвали його Льонком - за чисті голубі очі.
Іван Сенченко (310 слів)

Завдання

2. Якої пори року відбувалась описана подія?
А навесні
Б улітку
В восени

3. Що трапилося з яблунькою?
А яблунька засохла без води
Б вода підмила її корені
В водяний щур обгриз корені яблуньки

4. Яким цвітом раніше цвіла яблунька?
А білим
Б рожевим
В бузковим

5. Чим вразив тата звірок, який шмигнув під колодки?
А кошлатим виглядом
Б мокрим хутром
В несподіваним поглядом

6. Встанови послідовність подій, постав відповідні цифри.
Щур обгриз корені яблуньки.
Катруся хотіла яблуньку вирівняти, а вона впала.
Росла в саду дуже красива яблунька.
Мимо Катрусі пробіг якийсь звірок і заховався між колодками.
Що вразило тата і Катрусю, коли звірок подивив¬ся на них

7. Продовж речення.
Весною яблунька ______________________, а літом __________________________ .