Якщо говорити між нами... (М.Пономаренко)

Якщо говорити між нами,
То все починається з мами.
І казочка перша у світі,
І сонячна подорож в літо.
Найперші легенькі сніжинки
І сяюче диво – ялинка.
Від мами – і літери,
Й слово,
І зроблена разом обнова....
Якщо говорити між нами,
То все починається з мами.

Вишиванка (В.Крищенко)

Мама вишила мені
Квітами сорочку.
Квіти гарні, весняні:
- На, вдягай, синочку!
В нитці – сонце золоте,
Пелюстки багряні,
Ласка мамина цвіте
В тому вишиванні.
Вишиваночку візьму,
Швидко одягнуся,
Підійду і обніму
Я свою матусю.

Матусині очі (О.Мамчич)

На мене звернені очі:
Великі, карі, жіночі.
В своїй любові бездонні.
Магічні, як у Мадонни.
Добром налиті до краю.
Я з них наснагу черпаю.
За них я Богу молюся –
Кохані очі матусі.

Мамине свято (Інна Кульська)

Мамине свято
Я зустрічаю.
Я для матусі
Віршик вивчаю.
Я подарунок мамі роблю,
Я свою маму
Дуже люблю!

Вишиванка (М.Сингаївський)

Ми своїми вправними руками
Вишивали рушничок для мами,
Щоб на свято маму привітати,
Нашу радість їй подарувати.
Є на ньому півники святкові,
Є на ньому квіти малинові,
Щоб на свято маму привітати,
Нашу радість їй подарувати.
Синя нитка – птиці прилітають.
А червона – квіти зацвітають,
Щоб на свято маму привітати,
Нашу радість їй подарувати.
Листя вишиваємо ласкаве,
Щоб на свято маму привітати,
Нашу радість їй подарувати.

Гарне слово (Катерина Перелісна)

Мама! Мама! – гарне слово,
Тільки скажеш – все готово!
„Мамо, кашки!” – кашка є.
„Мамо, чаю!” – вже наллє.
„Мамо, спатки!” – вже роздітий,
І у ліжку, і укритий.
„Мамо, ніжку зав”яжи!”
„Мамо, казку розкажи!”
Мама! Мама! – гарне слово,
Тільки скажеш – все готово!

Дуже люблю (Катерина Перелісна)

Матусю, дай ручки твої поцілую,
За шийку тебе обійму,
І щічки погладжу.
Ти знаєш, матусю, 
Як дуже тебе я люблю!
І ти мене любиш, хоч я неслухняна,
Частенько і шкоду роблю.
Та ти все пробачиш,
Мене поцілуєшь,
І я тебе дуже люблю!

Наші мами (С.Олійник)

Пам”ятаймо, милі діти,
Пам”ятаймо завжди з вами,
Що для нас в усьому світі,
Найдорожчі – наші мами!
Нам маленьким і дорослим –
Все дають вони з любовью:
Ніжне серце, світлий розум,
Сили нашому здоровью.
Як ставали ми на ноги,
Перший крок наш був – до мами!
Радість маєм чи тривогу – 
Серце мами завжди з нами.
Де сини її та дочки – 
Завжди там вона думками.
Пишем в класі ми на дошці
Наше перше слово – мама!
Найдорожчі мамі діти,
Дітям мама їх – так само.
Треба вчитись і робити
Так, щоб радувати маму!
А як вивчитесь з літами,
Вдячні мамі за турботу,
І поїдете від мами 
В інший край десь на роботу –
Хай усі запам'ятають:
І листи, і телеграми
Шліть туди, де їх чекають,
Виглядають ваші мами!

Наша мати (Ярослава Путена)

Наша мати,
Як голубка сива
Любові крильцями
Усіх нас прикрила.
Мати наша,
Як сонечко ясне –
Цілий день нам світить і вночі не гасне.
Мати наша,
Як ангел з неба –
Вдень і вночі знає чого дітям треба.

Чи є в світі що дорожче?

Чи є в світі що світліше,
Як мамині очі,
Що все зорять за дітками
Вдень і серед ночі?
Чи є в світі що миліше,
Як мамині руки,
Що працюють для дитини
Щиро без примуси?
Чи є в світі що щиріше,
Як серденько мами,
Яке б'ється для дитини,
Днями і ночами,
Чи є в світі що дорожче,
Як мама кохана,
Що трудиться для дитини
До ночі від ранку?

Мама! Найдорожче слово в світі.

Мама! Найдорожче слово в світі.
Де б не був ти, щоб ти не робив,
Назавжди вона твій шлях освітить
Ніжним серцем, відданим тобі.

Мамине свято

Чому так багато
Довкола тепла?
Це мамине свято
Весна принесла.
Ідуть телеграми,
Вітають зі святом,
Бо друзів у мами
Багато-багато.

Найкращий подарунок

На мамине свято,
На мамине святоv Хороших дарунків
Для мами багато.
Найкращий от тата –
Шовкова кофтина,
От старшого брата –
Барвиста хустина.
Од діда – картина
Велика у рамі,
Та мій, мій найбільше
Сподобався мамі.
Погляньте який:
На вікні на осонні –
Альпійські фіалки
Цвітуть у вазоні.
На мамине свято,
На мамине свято
Я в гості весну 
Запросив у кімнату.

Побажання

Я не знаю, мама мила,
Що тобі і побажати...
Перш усього – щастя, сили,
І здоров”я всім у хаті.
Щоб жили ми всі у згоді,
Як ти завжди нас учила.
Щоб твоя усмішка гарна
Нас, як сонечко, всіх гріла.

День матері (О. Гаєцька)

Мамо найдорожча,
Мамочко єдина,
Щирі побажання –
Від доні, від сина.
Квіточок пахучих
Принесли багато
В цей травневий ранок,
У велике свято!

Мамині руки (В. Грінчак)

Мамині руки – щедрі, робочі –
Втоми не знають з ранку до ночі.
Вранці, коли ще усі спочивають,
Сонце, напевно, вони піднімають.
Мамині руки – ніжні і мілі –
Воду ранкову з криниці носили.
Діти плескались, діти вмивались,
Сонцю і матері щиро всміхались.

Матінці (І.Савицька)

Матінко моя єдина!
Ти ждя мене цілий світ!
І хоч я мала дитина,
Хоч мені лиш кілька літ,
Та тебе, матусю мила,
Я кохаю над життя
І бажаю: будь щаслива,
Наче квітка весняна!

Ангел на Землі (Р.Завадович)

Матусю наша, ми це знаєм:
Багато ангелів є в Божім раю,
Та на землі лише один між нами:
Це наша мама!
За вас ми молимося Богу,
За вас благаєм Пресвятого, Щоб вам здоров'я, силу дав, 
Щоб щастя-радість вам послав,
Щоб обминало лихо і пригоди злі.
Матуся наша – ангел на землі!

Вірші про бабусю

Рушничок (Т.Мезенцева)

Я вишиваю рушничок
До маминого свята:
Фіалки сині і бузок,
І пролісків багато.
Я вишиваю рушничок –
Мережки шию білі:
Розвів букет живих квіток
Моїй матусі милій.
Нехай святковий ніжний цвіт
На рушничку іскриться:
Я березневий шлю привіт
Бабусі і сестричці. 

Дай, бабусю, поцілую, сивину твого волосся. (А.Костецький)

Дай, бабусю, поцілую, сивину твого волосся.
Теплим диханням зігрію
Снігом вибілені коси.
Може і на них розтане
Лоскотливий іній срібний,
Мов химерні візерунки
На замерзлій з ночі шибці.

Два сонечка (Богдан Данилович)

Ще сонце не встало,
Ще тільки сіріє –
Мене від світанку
Два сонечка гріють.
Два сонечка ясні
Від ранку до ночі –
Це дивляться тепло
Бабусині очі.
Вже сонце схилилось, 
Пташки сплять у гаї,
Засну – наді мною ж
Два сонечка сяють.
Два сонечка ясні
Від ранку до ночі –
Два сонечка красні,
Бабусині очі.

Бабусині руки (Лев Квітко)

Я з бабусею своєю
Дружу давно-давно.
І ми,- скажу вам, - з нею 
В усьому заодно.
Така моя бабуся – 
Найкраща у житті.
А руки ж у бабусі –
Ну просто золоті!
Вони що хочеш вміють,
Скрізь роблять чудеса:
То місять щось, то миють,
Подивишся – краса!
Так товсто мажуть пінку.
Так щедро сиплять мак.
Працюють без спочинку,
А пестять ніжно так.
І в хаті, і на дворі
Пороблять все як слід.
То чистять щось в коморі,
То варять нам обід.
Як смеркне – тіні дивні
Сплітають на стіні:
Казки такі чарівні
Розказують мені.
А там нічник засвітять,
Онучка щоб міцніш спала.
Мабуть, немає в світі
Таких хороших рук!

Бабуся

З ранку і до ночі
Трудиться бабуся.
В неї я охоче
Працювати вчуся.
Годі їй старенькій
Мити, підмітати, - 
Я сама скоренько
Приберу кімнати.