Каталог статей | Вход || RSS Регистрация                                                               Пятница, 29.03.2024, 07:26 Гость | RSS  
Коллегам
Категории раздела
беседы с учащимися [10]
воспитательные часы [28]
Документация [11]
Летний лагерь [8]
Программы кружков [1]
Поиск по сайту
В портфолио!
ВНИМАНИЕ! СЕРТИФИКАТ БЕСПЛАТНЫЙ!
Подробнее здесь

ПОДАТЬ ЗАЯВКУ НА ДИПЛОМ


Cейчас на сайте:
Счетчик PR-CY.Rank

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
СЕГОДНЯ НАС ПОСЕТИЛИ:

Статистика

Зарег. на сайте

Всего: 4238
Новых за месяц: 1
Новых за неделю: 0
Новых вчера: 0
Новых сегодня: 0

Из них

Администраторов: 3
Модератор: Олена8246
Модератор форума: El_solo
Друзей: 21
Проверенных: 19
Обычных юзеров: 4193

Из них

Парней: 745
Девушек: 3493

У нас в гостях:
Забегали в гости:
Locations of visitors to this page Flag Counter
Иконка загрузки
Главная » Статьи » Воспитательная работа » Документация

Робота на конкурс "Класний керівник року"
Ближненська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів
Волноваського району Донецької області

Робота
учасниці І туру Всеукраїнського конкурсу «Класний керівник року»
Сєрої Тетяни Василівни

2012 рік


Опис досвіду роботи
Ми живемо у неспокійний час – час великих роздумів, сподівань. Сьогодні необхідно мислити і працювати по-новому, по-новому будувати процес освіти та виховання. Кожна історична епоха висуває вимоги до виховання та навчання молоді, створює певний позитивний педагогічний досвід. Державотворення, що відбувається в сучасній Україні, потребує нової педагогіки. Це актуальна проблема, бо від того, які виховні системи будуть запроваджуватись у навчально-виховній системі, які орієнтири в формуванні та становленні особистості будуть прийняті, залежатиме майбутнє України.
Особистісно-орієнтоване виховання, ідеї гуманізації і демократизації шкільного життя як стержневі проблеми перебудови сучасної школи докорінно змінюють організацію навчально виховного процесу. У центрі уваги необхідно поставити особистість учня як суб’єкта виховання, розвиток його внутрішнього «Я», формування індивідуального стилю життя і відповідального ставлення до природи, суспільства, самого себе. Отже, вихідною моєю позицією як класного керівника є формування дитини, підлітка, юнака, дівчини як індивідуальності, намагання добиватися ,щоб цілісний педагогічний процес з урахуванням вікових особливостей переміщувався із сфери зовнішніх впливів у сферу внутрішніх стимулів діяльності, коли виховання переростає у самовиховання. Свою роботу як класного керівника я намагаюся будувати на рівні сучасної педагогіки, враховуючи, вдосконалюючи та поєднуючи відомі теорії, ідеї, методи. Виходячи з цього, визначила для себе виховну проблему: «Особистісно-орієнтоване виховання на основі вчительської психодіагностики». Ознайомившись з теоретичними основами даної проблеми, я зрозуміла: сучасному учителю, вихователю, без психодіагностики не обійтися. Основою теоретичного підґрунтя стала книга Гільбуха Ю.З. «Темперамент і пізнавальні здібності школяра», де пропонується система психодіагностичних та корекційних методик, що мають своїм предметом пізнавальну сферу учня. Коли в 1995 році я почала працювати зі своїми вихованцями, які зараз уже давно закінчили школу, зустрілася з масою питань: який темперамент дітей класу, який рівень розвитку пізнавальних здібностей, на скільки розвинені вольові якості, чи відповідає розвиток їх інтелекту віковим даним, як стимулювати мотивацію до навчання та інші. Діагнози на основі спостереження, інтуїції з приводу цих питань, я вважаю, ставити не варто, адже це не дозволить проникнути у внутрішній світ школяра, нерідко може призвести до помилкових висновків. Щоб уникнути подібних помилок у постановці «діагнозу», потрібно, щоб він мав науковий характер, будувався за рекомендаціями шкільної психодіагностики. Вона має величезне значення у виховному та навчальному процесі не тільки тому, що це вчення про правила постановки психологічного діагнозу, а і тому, що з другого боку – це теорія і практика корекції того недоліку, причини якого встановлені в даному діагнозі. Сам по собі діагноз мало чого вартий. Він має зміст тоді, коли з нього випливають певні прогнози про дальшу долю даного недоліку, яких корекційних заходів треба вжити для його виправлення. Зміст корекційних впливів повинен визначатися не тільки поставленим діагнозом, типологією даного недоліку, а й обов’язково враховувати суто індивідуальні, неповторні риси учня. Всі психодіагностичні задачі можна поділити за двома основними ознаками. Перша – обсяг діагнозу. Якщо діагноз охоплює психічну індивідуальність учня в цілому, маємо цілісний діагноз. Якщо ж предметом діагнозу є якась одна або кілька окремих рис індивідуальності, діагноз слід вважати частковим. Друга ознака – час, протягом якого формується і діє даний діагноз. За цією ознакою діагностика поділяється на оперативну і довгострокову. Для цього використовую такі методики вивчення особистості – анкетування, тестування, спостереження. Всі результати цих досліджень оформляю у спеціальний щоденник класного керівника (щоденник додається).
Паралельно із щоденником виготовила картки-профілі на кожного школяра, які представляють собою системний перелік психічних властивостей, що характеризують індивідуальність школяра . Ця картка допомагає проектувати індивідуальність школяра, програмувати реалізацію наміченого проекту і керувати динамікою її розвитку, здійснюючи необхідні корекційні дії. Не вимагаючи від педагога розгорнутих записів, картка переносить центр ваги у психодіагностичній роботі на змістову сторону. Вона спонукає багато спостерігати і розмірковувати, проникати у внутрішній світ та індивідуальні особливості кожної дитини. Починала я з вивчення темпераменту дітей класу, адже це фундаментальна риса. Не визначивши темпераменту даного учня, не можна зрозуміти особливості його поведінки, не можливо діагностувати ані здібності, ані характер. Потім проводила діагностику і корекцію неуважності, адже це одна із основних причин низької успішності. Саме з уважності – одного із загальнонавчальних умінь – починається учнівська «кваліфікація».
Наступною у діагностиці і корекції була пам’ять школяра. За допомогою спеціальних тестів я визначила рівень різних видів пам’яті дітей класу, дала рекомендації, як краще запам’ятати матеріал, як розвивати той чи інший вид пам’яті, як її тренувати.
Діагностиці підлягали також і рівень сформованості і розвитку мислительних здібностей, спостережливості, уяви, розумового розвитку.
Метою всіх цих досліджень є не тільки вивчення кожного учня класним керівником, учителями-предметниками, а й допомога кожному учневі в пізнанні самого себе, свого розвитоку на даний момент, планування методів вдосконалення. На засіданні психолого-педагогічного семінару були розроблені відповідні пам’ятки щодо розвитку пізнавальних здібностей, вольових якостей, самоосвітніх умінь. Ці пам’ятки на класних годинах я доводжу до учнів, вчу їх використовувати. Одержуючи і обробляючи інформацію з проведених досліджень, я контролюю хід цілісного процесу виховання, аналізую характер впливу на них, вношу педагогічні корективи. Наприклад, глибоко проаналізувавши склад учнів та рівень їх розвитку, складаю для вчителів-предметників методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу на основі результатів вчительської психодіагностики, які пізніше обговорюються та затверджуються на засіданні психолого-педагогічного консиліуму. 11 клас.
У 11 класі 6 учнів, з них 4 дівчат і 2 хлопців. Достатній рівень знань мають 2 учениці ( Галицька Н. і Хаджинова М.). Середній рівень - 3 учнів (Журавель Д.,Городілова Яна,Тарасов М.), має лише 1 оцінку середнього рівня (Баштова С. ).
Темперамент учнів класу переважно холеричний. Тому для підтримання дисципліни уроку слід всім учням класу давати змогу проявляти себе, оцінки мотивувати, постійно підкреслювати позитивні моменти, тримати високий темп уроку, але завдання диференціювати, адже в учнів класу вольові якості низького рівня; переважають соціальні мотиви навчання (схвалення батьків, учителів, матеріальні мотиви); пізнавальні здібності середнього рівня. Виходячи з цього, бажано здійснювати постійний контроль, перевірку і оцінку знань.
В класі виділяються деякі учні як "важкі” (Журавель Д.), тому слід враховувати це при поділі класу на робочі групи, підтримувати їх, обов’язково відзначати їх досягнення.
У класі переважає зорова та логічна пам’ять, тому необхідно основні тези уроку постійно фіксувати на дошці, демонструвати на стендах, плакатах, дослідах, тощо; новий матеріал логічно пов’язувати з набутими знаннями, досвідом.
Мисленнєвому віку відповідають всі учні класу. Отже, слід чітко ставити і доводити до свідомості дітей мету і завдання уроку, виділяти основні поняття і предмети вивчення, складати порівняльні схеми, шукати логічні зв’язки між ними, тощо.
Увага учнів класу нестійка, концентрація переважно середнього рівня, тому слід це враховавати на всіх етапах уроку, плануючи різноманітні форми навчання.
У всіх сім’ях спостерігається позитивне ставлення до школи, тому на підтримку батьків у навчально-виховному процесі можна розраховувати.
Всі учні класу на заняттях з фізичного виховання займаються в основній групі. Але деякі учні потребують особливої уваги: Галицька Н., Хаджинова М.
Педагогічні консиліуми проводяться в кінці першого та другого навчальних семестрів за участю бібліотекаря, психолога, коли вже відомі результати діагностики школярів, чергового медичного огляду, навчальної діяльності.
Ця система психодіагностики дуже ефективна, допомагає і вчителям, і учням. Для ефективного психодіагностування також використовую різноманітні види анкетування.(Додаток № 1)
Також у своїй роботі використовую методику «годин» і «часів».
«Час знань і переконань» присвячується аналізу світоглядних уявлень, політичних, моральних, естетичних ідеалів, ціннісних орієнтацій. З урахуванням освоєного школярами навчального матеріалу, знання поточних суспільно-політичних подій, нових явищ у науці та мистецтві класний керівник із учнями визначає тему співбесіди, обговорення, диспуту. За обраною темою готуються сам вихователь і всі учні. Школярі виступають з повідомленнями, задають питання, висловлюють думки і переконання. У ході обговорення класний керівник ділиться своїми міркуваннями. У заключній частині «Години» він висловлює свої судження, оцінки знань, міркувань, поглядів, переконань дітей, дає їм чітке уявлення про те, що ними добре засвоєно, над чим працювати, які моральні, естетичні погляди необхідно переосмислити. Сьогодні, коли в політиці, економіці, суспільних науках, мистецтві відбувається переоцінка багатьох цінностей, вся ця аналітична й оцінна робота вихователя набуває особливого змісту і значення.
Під час «Години праці» діти активно обговорюють доступні їх розумінню питання перебудови економічного життя країни, а також практику власних трудових відносин у колективі. «Час праці» може перетворюватися на своєрідну виробничу нараду, на якій обговорюються питання організації праці старшокласників, якості продукції, ставлення учнів до справи, розподілу зароблених коштів. Якщо «Година праці" по загальних економічних питаннях може бути організована як семінар, то з трудових відносин в колективі - як збори чи нараду, присвячену назрілим актуальних питань, суперечок і конфліктів. А ще під час цих годин ми просто займаємося суспільно корисною працею.( Див. фото в додатках.)
«Година колективу» являє собою своєрідну форму зборів колективу класу. На ньому ставляться і осмислюються актуальні проблеми життя загальношкільного і класного колективів, стану самоврядування, виконання громадських доручень, колективних відносин, поведінки окремих дітей. Разом з активом класу вихователь виявляє назрілу тему, вивчає стан справ. Всі діти спеціально готуються до виступів: вивчають позитивний досвід і недоліки. Протягом «години» проводиться вільна дискусія, формуються основні висновки і рішення, висуваються теми і питання для чергового «Години колективу». Коли «Година колективу» проходить як звітні загальні збори, з відповідями виступають уповноважені та відповідальні за видами діяльності: староста, культорг, хозорг, фізорг, редактор стінгазети, . Обговорюються і результати змагання, чергування по школі, організації самообслуговування, проведення вечорів, походів, фізкультурних і спортивних заходів. Під час усіх дискусій класний керівник висловлює свою думку в тактовній, ненав'язливій формі. Заключним моментом «години колективу» є вираз громадської думки: прийняття узгодженого рішення, звернення, рекомендацій, побажань.
«Час творчості» організується як підведення підсумків роботи учнів класу в гуртках, хореографічних, образотворчих, музичних студіях, школах мистецтв, на станціях техніків і юннатів, у клубах, а також вдома. Він представляє можливість кожній дитині чи групі дітей проявити себе, показати, на що вони здатні, почути думку про результати своєї творчості, дізнатися про себе щось нове і самоствердитися. Це дозволяє класному керівнику активно впливати на духовний світ дітей, на формування їх художньо-естетичних уявлень, світоглядних переконань. «Час творчості» найкраще організовувати тематично: повністю присвячувати або науково-технічної творчості; або звіту класного вокально-інструментального ансамблю; або поезії; або виставці малюнків, виробів прикладного характеру, колекцій; або творчим іграм. Завчасно класний керівник і діти домовляються про тему "години", ведуть до неї підготовку. У загальній її структурі обов'язковими елементами є: а) показ умінь, виробів, моделей, малюнків - всього самостійно створеного; б) обговорення результатів творчості, висловлювання оцінок, рад, суджень, рекомендацій щодо подальшого вдосконалення навичок, умінь, майстерності. (Див. фото в додатках.)
«Година сім'ї» за змістом спрямована на осмислення досвіду сімейного життя. Школярі обговорюють приклади життя сімей, в яких росли видатні особистості. Перед ними виступають цікаві люди, їх власні батьки, а самі діти розповідають про своє ставлення до тат і мам, інших членів сім'ї, до побутової праці, до духовного спілкування в родині. Класному керівнику важливо розібратися в тому, які уявлення про життя черпають в сім'ї, як співвідносять їх з тими, які набувають в школі, в громадських організаціях, з джерел масової інформації. Класна година може бути присвячена і проблемам вулиці. Дітям треба надати можливість активно обговорювати своє життя у дворі, в неформальній групі. Скільки часу в учнів займає вулиця, з ким вони дружать, у що грають, яка атмосфера, зміст відносин і спілкування. Зразки класної години, батьківських зборів і родинного свята можна знайти в додатках (Див. Додатки № 2, № 3, № 4 відповідно).
Таким чином, класний керівник від основних форм своєї роботи з дітьми перетворюється в мозковій політико-синтетичний центр системи виховання. Він надає дитині вирішальну педагогічну допомогу в усвідомленні ним процесу власного життя і діяльності, що перетворює його в активного і свідомого суб'єкта виховання.

2) товариські, дружні, але не дуже міцні й тривалі;
3) абсолютно байдужі: ніхто нікого не цікавить;
4) нещирі: за злагодою приховується утиск з боку сильних;
5) ми всі підкоряємося одному "королю" або групі нахабних небезпеч-них посіпак;
6) ми увесь час сперечаємося та сваримося одне з одним;
7) стосунки між нами бувають різні залежно від ситуації.
11. Я вважаю за краще зі своїми однокласниками:
1) вчити уроки;
2) виїздити на природу;
3) брати участь у громадській роботі;
4) захищати їх від небезпеки;
5) триматися від них подалі;
6) проводити вільний час;
7) допомагати тим, хто потребує цього;
8) обговорювати особисті проблеми;
9) проводити свій день народження;
10) звертатися по допомогу.
12. Що найбільше відповідає твоїй життєвій позиції?
1) я відчуваю потребу завжди безкорисливо допомагати іншим людям;
2) я готовий відмовитися від власних інтересів заради інших людей;
3) я намагаюся поєднувати власні інтереси з потребами та інтересами Інших людей;
4) я допомагаю іншим людям, якщо це не суперечить моїм інтересам;
5) я намагаюся не турбувати інших людей через свої особисті проблеми;
6) я можу співчувати іншій людині, проте марнувати час на будь-яку допомогу не можу;
7) я допомагаю іншим людям, якщо сам маю з цього якийсь зиск;
8) мене не цікавлять інші люди.
13. Хто має втрутитися й допомогти учневі, якщо він став на неправильний шлях: погано вчиться, порушує закони, вживає наркотики тощо?
1) ніхто;
2) однокласники;
3) вчителі;
4) батьки;
5) міліція;
6) церква;
7) психолог;
8) соціальний працівник;
9) особисто я.




Правило 1
На вулиці негарно крутити головою на всі боки або розглядати людей так, ніби вони експонати.
Але варто озиратися, проходячи в двері, бо, якщо за тобою хтось іде слідом, треба двері притримати.
Правило 2
Голос даний людині для того, щоб вона не надривала його, а говорила тактовно, ввічливо.
Але бувають випадки, коли навіть тактовно-ввічливо розмовляти не слід. Це стосується театра чи кіно.
Не варто говорити із набитим ротом за столом.
Головний убір знімають в приміщенні, крім магазину (це для чоловіків).
Чемність
Коли я знайомих чи рідних стрічаю,
Я кланяюсь,
Знявши кашкет з голови.
дякую чемно,
Як щось спитаю:
- Спасибі велике!
Пробачте,
А ви?
(С. Маршак)

Наші лицар відпочили, отже , слід далі проводити конкурс. Всі ми любимо таке свято, як день народження. У цей день хочеться почути найтепліші, найщиріші слова, отже, завдання для лицарів:
Скласти привітання для друзів до Дня їхнього народження.
Наш народ склав чимало віршів, пісень, казок, легенд, в яких вшановується людина ввічлива, доброзичлива. Та чи не найбільша мудрість народу мститься у прислів'ях, приказках.
Отже, назва наступного конкурсу "До джерел народної мудрості"
Завдання:
Згадати прислів'я, приказки про ввічливсть.
Поки наш конкурсанти згадують, я знов зачитаю правила ввічливості.
Правило 3
Коли розмовляєш, говорять уста- руки мовчать.
Правило 4
На столі під час обіду мають лежати тільки кисті рук.
Правило 5
В музеї роздивлятися експонати слід очима, а не руками.
Правило 6
Незалежно від того, який у тебе настрій, вітатися з людьми треба привітно.
Правило 7
Навіть з ровесниками слід вітатися ввічливо, а не гемселити по плечу, волаючи: « Привіт, товстий!»
А ще послухайте, як писав про етику укранців Василь Скуратівський:
«Ще з дитячого віку батьки привчали дітей першими виявляти словесний етикет. Не стояла осторонь школа. Наш учитель завжди нагадував: "Людина, котра не привіталася, вважайте, побруднила себе: так само, як щоранку ви вмиваєтесь, маєте й вітатися зі старшими.»
Щоб затвердилися ці форми, він вивісив у класі "Правила народного етикету", зобов`язав усіх вивчити їх. Серед того переліку були й такі: зайшов до хати - зніми шапку, привітайся першим; якщо повз вас проходить старший, устаньте й чемно привітайтесь. До правил додавалися й афоризми: «Бережи хліб на обід, а слово на відповідь», «Краще недомовити, аніж переговорити», «Що маєш казати, то наперед обміркуй», «Умій вчасно сказати і вчасно змовкнути», « Коли сам добре не знаєш, то краще помовчи», «Не хочеш почути дурних слів - не кажи їх сам», «Краще мовчати, ніж брехати», « Дав слово - виконай його!», « Говори мало, слухай багато, а думай ще більше».
-Наш турнір закінчуться, поки журі підбиває підсумки, учасники турніру дають клятву лицарів:
Клянемось лицарями бути!
Завжди спасибі говорити,
Добрий день та до побачення
Мають у житті велике значення.
Клянемось лицарями бути!
Лінь, грубість позабути,
Науки різні знати,
про етикет не забувати,
Клянемось лицарями бути!
У боротьбі зі злом добро творити,
Нечему вразити мечем чарівним,
Словом суворим, вірним.
Клянемось лицарями бути!
Класний керівник оголошує результати конкурсу лицарів, поздоровляє, дякує учасникам за чудову гру. Переможців нагороджує цінними подарунками.
- Будьте завжди ввічливими, чуйними, уважними. Припустившись помилки, проявивши грубість, попросіть вибачення. Завжди допомагайте старшим, молодшим, друзям. Ніколи не перебивайте свого співрозмовника навіть тоді, коли ви з ним не погоджуєтесь, вислухайте його до кінця, тільки тоді висловіть свою думку. Пам`ятайте, що ніщо не дається так дешево, не коштує так дорого, як ввічливсть.

Даруйте людям ввічливі слова в нагороду - і ви справді побачите добру посмішку на кожному обличчі!

Додаток № 3
Тема батьківських зборів: Родина — школа любові
Мета:
1. Розширити уявлення батьків про родину як головну загальнолюдську цінність.
2. Познайомити батьків з результатами досліджень щодо впливу родинної атмосфери на розвиток моральних якостей підлітка.
3. Спонукати батьків до розмірковувань про особливості виховання дитини в родині.
Коментар: для проведення зборів класний керівник заздалегідь проводить анкетування батьків і учнів з метою визначення рівня комфортності дитини в родині.
Анкета для батьків «Думки»
Кожен з батьків ставить відмітку навпроти ствердження, яке поділяє.
Анкета...
Анкета для учнів «Це я»
Закінчіть речення.
1. Мій улюблений колір _________________ .
2. Моє улюблене свято _________________ .
3. Мені років _________________ .
4. Мій знак зодіаку _________________ .
5. На кишенькові розходи мені дають грошей _________________ .
6. В одязі я віддаю перевагу стилю _________________ .
7. У мене друзів _________________ .
8. Моя улюблена група (співак/співачка) _________________ .
9. Я пишу вірші (так, ні) _________________ .
10. Я веду щоденник (так, ні) _________________ .
Анкета для учнів «Моє місце в родині»
Дайте відповіді на запитання.
1. Чи виникають у твоїй родині приводи, що призводять до суперечок, невдоволень? _________________
2. Твої обов’язки в родині. _________________
3. Чи залежить мир у родині від дітей? Поясніть свою думку. _________________
Анкета для учнів «Моє життя в родині»
Оберіть найбільш прийнятні для вас варіанти відповідей.
1. Що б ти хотів отримати від родини, у якій живеш?
а) Доброї організації побуту;
б) радощів від спілкування;
в) спокою, захищеності.
2. Чи самотній ти в родині?
а) Так;
б) ні;
в) не знаю.
3. Чи бажаєш ти, щоб твоя майбутня родина була схожою на твою нинішню?
а) Так;
б) ні;
в) не знаю.
4. Як ти вважаєш, що найбільше хвилює твоїх батьків у родинному житті?
а) Здоров’я дітей;
б) навчання дітей;
в) трудова участь дітей ужитті родини.
5. Яка з наведених нижче життєвих настанов є для тебе найбільш вагомою?
а) Бути матеріально забезпеченим;
б) зустріти кохання;
в) мати багато друзів;
г) реалізувати власні інтелектуальні можливості.
6. Чи є в тебе таємниці від родини?
а) Так;
б) ні.
7. Чим для тебе є вечір, проведений вдома?
а) Радість спілкування;
б) нагода бути самим собою;
в) мука, нудьгування.
8. Чи знайомий ти з моральними та матеріальними проблемами, що існують у твоїй родині?
а) Так;
б) ні.
На класній дошці написано вислови: «Вся сім’я вмісті, так і душа на місці» «Не потрібен і клад, коли в родині лад» «Не буде добра, коли в родині ворожнеча»
Хід зборів
Бесіда
У теплому родинному колі
Кожна людина все своє життя проводить в родині. Спочатку в батьківській, потім у своїй власній, а потім, буває, в родині своїх дітей. З часом склад родини змінюється, стають іншими обов’язки її членів, піклування. Ми рідко замислюємось про значення звичних слів: «мир», «родина». Проте мир на Землі, мир у державі розпочинається з миру и родині. Родина — це школа любові для дорослих і дітей. У родині люди стають особистостями, унікальними і неповторними. У метушні повсякденного життя ми не завжди встигаємо поговорити одне з одним. А якщо випадає вільна хвилина, ми дуже довго шукаємо привід для розмови.
Як ми, батьки, спілкуємось із дітьми, чи вважаємо їх повноправними членами родини?
(Класний керівник знайомить батьків з висновками, зробленими на основі анкети «Думки».)
Колись у старовину існувала традиція: вся родина збиралась за столом. В основі цього звичаю покладено прагнення об’єднати усіх членів родини, щоб не втрачати духовний зв’язок поколінь. Про стіл казали: «У дім прийшов — усіх навколо себе зібрав». Отже, не пожалійте і ви, шановні батьки, сил і часу для того, щоб зібратися разом із дітьми і поспілкуватись. Слід зібратись разом, щоб очі бачили, а серце відчувало: це рідне для усіх вас родинне коло, ваша відрада й опора.
Дитина — дзеркало батьків
Психологи та соціологи не раз задавались проблемою порівняння характерів та особливостей родинних стосунків ;і рівнем моральної вихованості, і неодмінно виявлялось, що між першим та другим існує чіткий зв’язок. Можна навіть визначити різні групи родин і відповідно різні типи поведінки підлітків. Ось два головні признаки, що характеризують родину:
1) гармонійність відносин у родині;
2) особливості виховних зусиль батьків.
Проведені дослідження дозволили визначити кілька груп родин.
У родинах першої групи взаємовідносини між батьками і дітьми будуються на взаємній повазі, піклуванні одне про одного, доброзичливості. Протиріччя, що виникають у таких родинах, нетривалі і вирішуються без конфліктів. Ці родини підтримують тісний зв’язок зі школою, батьки і вчителі діють спільно. У підлітків, які виховуються в таких родинах, можна виділити наступні загальні риси характеру і поведінки: товариськість, доброзичливе ставлення до оточуючих, колективізм, повага до старших.
Друга група родин. Тут також спостерігається узгодженість родинних відносин, але, на відміну під першої групи, ставлення до виховання підлітків більш пасивне. Взаємовідношення між батьками і дітьми можна скоріше назвати співіснуванням. У таких родинах авторитет батьків невисокий. У підлітків із родин даної групи разом з певними позитивними якостями можна спостерігати і негативні: лінь, упертість, лицемірство.
Третя група родин. Найбільш характерна риса — конфлікти. У педагогічному плані такі батьки неспроможні, а діти, що виховуються в таких родинах, часто відносяться до категорії «важких».
Четверта група родин. Це родини, в яких нікого не хвилює внутрішній світ дитини. їхнє головне правило: «Щоб навчався відмінно і поводився пристойно». Стосунки між батьками і дітьми позбавлені близькості, взаєморозуміння. І результат такого виховання — повне не сприймання дитиною моральних норм своєї родини.
Отже, шановні батьки, ви маєте завжди пам’ятати, що моральне обличчя дитини — її погляди, ставлення до людей — головним чином залежать від того, яким підліток бачить своїх батьків удома, у родині. Дитина — це дзеркало, у якому його батьки можуть побачити самих себе.
Чому підлітки часто невідверті з батьками
Ваша дитина може бути впевненою, що батьки — її найкращі друзі, але при цьому мало про що їм розповідати. Вона не любить говорити про власні справи ані вдома, ані в школі. Можливо, це взагалі риса характеру, притаманна всім членам родини, людям, що звикли самостійно вирішувати свої проблеми, не жаліючись. Син перестає ділитися з батьками, він довіряється другові: або той помітно впливає на нього, користується у нього авторитетом, або із ним легше розмовляти.
У таких випадках батьки часто починають зловживати своїми правами і роздувати трагедію з кожної таємниці, яку діти їм не довірили. Розгубившись, батьки не відрізняють довіри від відвертості, їм здається: якщо підліток довго приховує таємницю, значить вони назавжди втратили його довіру.
Якщо діти ніколи не відчували довіри до батьків, значить, тато або мама не зуміли її завоювати, і напевне дорослі одержать поразку нині, коли у підлітків настав час заводити серйозні стосунки. Марно намагатися знову перебудовувати відносини на основі взаєморозуміння, яке діти вже знайшли в іншому місці. Якщо ж батьки завжди були друзями своїх дітей і все залишилось по-старому, їм буде зрозуміла потреба підлітків довіритись одне одному.
Підліток, упевнений у батьківській делікатності, не буде перед ними прикидатися безтурботним, коли засмучений, і вони, не знаючи імен та фактів, усе одно допоможуть йому своєю впевненою, дружньою присутністю.
У миті безнадійного відчаю, коли наші діти беззахисні перед стражданням, спокійна домашня обстановка, теплі стосунки батьків особливо допоможуть їм віднайти впевненість, зрозуміти, що немає нічого непоправимого. Відвертість, потреба розповісти докладно, «як це було», притаманна дитині, доки вона мала і їй необхідно поділитися своїм занепокоєнням із тим, хто допоможе правильно зрозуміти події. Але не можна претендувати на відвертість підлітка, який вважає за краще розмірковувати самостійно і, напевне, на самоті переживає свої проблеми як через сором’язливість, так і через вікову самовпевненість, упевненість у тому, що здатен розібратися в усьому сам, без допомоги дорослих.
Підлітки часто бояться порад батьків, продиктованих життєвим досвідом. Вони не хочуть чути, що муки кохання пройдуть, що на зміну йому прийде забуття і байдужість, адже не бажають, щоб це відбулося.
Дорослі іноді припускаються жахливої помилки, жартуючи над емоційним станом дітей. Навіть досить освічені батьки дозволяють глузувати над закоханістю дітей, робити образливі натяки, розмовляти про це в іронічному тоні зі своїми друзями та родичами. Ці, негідні розумної дорослої людини, вчинки не лише підривають довіру дитини до батьків, але й назавжди відвертають її від родини і домівки.
Методи батьківського контролю і виховання
Вчені-психологи визначили чотири основні методи родинного виховання дітей: автократичний, авторитетний і в той же час демократичний, ліберальний та хаотичний.
У чому ж полягають ці методи?
Автократичний — усі рішення, що стосуються дітей, приймають виключно батьки.
Демократичний (авторитетний) — рішення приймаються батьками разом із дітьми.
Ліберальний — при прийнятті рішення останнє слово, як правило, залишається за підлітком.
Хаотичний — застосовуються усі попередні методи в залежності від конкретної ситуації.
Найкращим для взаєморозуміння між батьками і підлітками є демократичний (авторитетний) метод виховання. Його можна вважати так званою «золотою серединою» між двома крайностями — авторитарним та ліберальним стилями. Цей стиль у найбільшій мірі сприяє формуванню у дитини самостійності, активності, ініціативи і соціальної відповідальності. Поведінка підлітка спрямовується у цьому випадку послідовно і разом із цим раціонально і вільно:
— батьки завжди пояснюють мотиви своїх вимог і заохочують підлітка до їх обговорення;
— батьківська влада застосовується лише у випадку необхідності;
— батьки цінують в дитині як слухняність, так і незалежність;
— батьки встановлюють правила і наполягають на їхньому дотриманні, але не вважають себе за непогрішимих осіб;
— батьки прислухаються до думки дитини, але не діють лише за її бажанням.
Демократичний стиль виховання найбільш позитивно впливає на підлітків. Батьки в таких родинах користуються владою, але виявляють своє піклування і дають добрі поради. Звичайною мірою дисциплінарного впливу є розмова з підлітком. У результаті в родині встановлюється атмосфера довіри, поваги і тепла. У дітей виховується самостійність, здатність у будь-якій ситуації приймати правильне рішення, товариськість і комунікабельність у відношенні ;і оточуючими.
Якими ж хочуть бачити підлітки своїх батьків? Як свідчать результати опитувань, проведених у різних країнах, підлітки мріють про таких батьків, які:
— цікавляться ними й готові допомогти, якщо потрібно;
— вислухають і стараються зрозуміти;
— дають відчути, що вони люблять своїх дітей;
— висловлюють своє схвалення;
— приймають підлітка таким, який він є — з усіма недоліками і помилками;
— довіряють дитині і вірять у її можливості;
— ставляться до підлітка як до дорослої людини;
— веселі, завжди у доброму гуморі, уміють створити теплу атмосферу вдома і подають гарний приклад.
Педагогічний практикум для батьків.
1. Батькам пропонується заповнити анкету.
Анкета для батьків «Життя Вашої дитини в родині»
Оберіть найбільш прийнятні для вас варіанти відповідей.
1) Як ви гадаєте, чого очікує Ваша дитина від родини, в якій живе?
а) Доброї організації побуту;
б) радощів від спілкування;
в) спокою, захищеності.
2) Що найбільш вас хвилює?
а) Здоров’я дитини;
б) навчання дитини;
в) трудова участь дитини в житті родини.
3) Чи самотня Ваша дитина в родині?
а) Так;
б) ні;
в) не знаю.
4) Як Ви гадаєте, чи забажає дитина, щоб її майбутня родина була схожа на Вашу?
а) Так;
б) ні;
в) не знаю.
5) Яка з наведених нижче життєвих настанов є, на Ваш погляд, для дитини найбільш вагомою?
а) Бути матеріально забезпеченим;
б) зустріти кохання;
в) мати багато друзів;
г) реалізувати власні інтелектуальні можливості.
6) Чи знайома Ваша дитина з тими моральними і матеріальними проблемами, що існують в родині?
а) Так;
б) ні.
7) Чи є у Вашої дитини особисті таємниці, які вона приховує від родини?
а) Так;
б) ні;
8) Що для Вашої дитини вечір, проведений вдома?
а) Радість спілкування;
б) нагода бути самим собою;
в) мука та нудьгування.
Після заповнення батьками анкети класний керівник пропонує їм ознайомитись з відповідями їхніх дітей на анкету «Моє життя в родині».
2. Батькам пропонується обговорити ситуації.
Ситуація 1.
Ваша донька зробила модну стрижку, відрізавши косу. Паша реакція?
Ситуація 2.
Син привів додому великого дворового собаку. Ваші дії? Ситуація 3.
Вашій донці запропонували роботу за кордоном у якості фотомоделі. Як ви вчините?
Ситуація 4.
Ви дізналися, що син приховує від Вас, що потоваришу- пав із дівчинкою? Ваша реакція?
3. Батькам пропонується заповнити анкету.
Анкета для батьків «Чи знаю я свою дитину?»
1) Улюблений колір Вашої Дитини?
2) Улюблене свято?
3) Скільки Вашій дитині років?
4) До якого знаку зодіаку належить Ваша дитина?
5) Скільки грошей Ви даєте дитині на кишенькові розходи?
6) Якому стилю Ваша дитина віддає перевагу в одязі?
7) Скільки друзів у Вашої дитини?
8) Яка улюблена група (співак/співачка) Вашої дитини?
9) Чи пише Ваша дитина вірші?
10) Чи веде Ваша дитина щоденник?
Після заповнення батьками анкети, класний керівник роздає їм анкети їхніх дітей. Батьки порівнюють свої відповіді з відповідями дітей.
Підсумки зборів.
Світло у вікні дома... Які почуття воно викликає у наших дітей? Радість, що на тебе чекають? Щасливе зітхання: «Ну от я і вдома»; роздратування: «Ну чого їм не спиться, що їм треба від мене!»; побоювання: «Як пройти тихенько, щоб обійшлось без скандалу та галасу»? Яка із цих думок виникне у вашої дитини, коли вона стане на поріг рідної домівки, — залежить саме від вас, батьки, від вашого вміння знайти компроміс у відносинах із нею, допомогти порадою і зарадити у біді.

Додаток № 4 Ближненська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
Волноваської районної ради
Донецької області

Виховний захід

на тему:

«Роки, як мить, а спогади - назавжди»
для учнів та батьків 11 класу

Підготувала класний
керівник 11 класу
Сєрая Тетяна Василівна

2011 рік

Родинне свято
1-й ведучий
Сьогодні у цій залі свято,
Ми дуже раді всіх вітати!
І, сподіваємось, що кожен
Для себе щось узяти зможе.
2-й ведучий
Хтось – настрій добрий запозичить,
Бо посмішка усім нам личить.
Хтось - слову доброму зрадіє,
Бо про добро усі ми мрієм.
1-й ведучий
Та починати вже нам час,
Сюди запрошуєм ми вас,
Аби всім разом в дружнім колі
В домівці нашій – рідній школі –
Сердечно й щиро привітати
Всіх іменинників зі святом.
Дівчата виконують танець з рушниками.
Батьки
Поява ваша в світі – диво,
Кохане і таке щасливе.
Ваш перший крик – то гімн коханню,
Хай кожен з вас це пам’ятає.
Скарбів нема цінніших в світі,
Ніж для батьків є їхні діти.
Батьки
І урочистішої дати
Нема для мами і для тата,
Колись їх було двоє,
А з цього дня уже вас троє.
З цього ж моменту навіки
У двох звання нове – батьки.
Тепер в них завдання єдине –
Плекати донечку чи сина.
Пісня «Сорочка мамина» (Галицька Н. і Хаджинова М.)
1-й ведучий
Перші хвилини, перші дні…
Які ж хвилюючі вони!
Дитя матуся доглядає,
А тато щедро «обмиває».
2-й ведучий
Від всіх знайомих, як годиться,
Летять вітання аж по вінця.
Та новий клопіт батькам мати:
Як дитя своє назвати?
1-й ведучий
Тут треба добре міркувати,
Аби ім’я достойне дати.
Бо «як ви яхту назвете,
Так вона і попливе»!
2-й ведучий
Та це вже точно знаю я –
Людину красить не ім’я, -
Шляхетні і достойні вчинки,
Переконання й поведінка.
Інтерв’ю у батьків беруть Тарасов М. і Журавель Д.
1-й ведучий
У перші місяці життя
За чим батьки спостерігають?
Те, як кохане їх дитя
Вагу ретельно набирає.
2-й ведучий
Кому м’ясце, кому – сальце,
Бо ми ж бо українці справжні.
Давайте пригадаєм це,
До цього ж всі батьки уважні.
Сценка у виконанні Городілової Я, Баштової С.
1-й ведучий
А час пливе. Ось перший крок
Невпевнений, та все ж важливий, -
Початок шляху до зірок,
Який забути неможливо.
2-й ведучий
Та хоч малюк частенько пада,
Є поруч батьківська рука.
Вона допомагає радо,
Вчить танцювати гопака.
Пісня «Школа, я скучаю» (Галицька Н.)
1-й ведучий
Благословен будь, рідний краю!
Благословен будь кожен день!
І мій народ, що так співає
Веселих і сумних пісень!
2-й ведучий
Дитя не тільки для родини
Дорогоцінним скарбом є.
Це – дивний голос України,
Що має висловить своє.
1-й ведучий
Тож так з’являються шедеври,
Що в жодній із літератур
Аналогів не мають, певно,
І навіть в жодній із культур.
2-й ведучий
Це перші спроби розмовляти
І втілювати свої думки,
Це перші вислови маляти,
Що розуміють лиш батьки.
Пісня «Лілія». Галицька Н., Городілова Я.
1-й ведучий
Отож, іде вперед життя.
Батькам в дитяті їхнім – втіха.
Святі плекають почуття,
Хоч попадає й на горіхи.
2-й ведучий
Навколо ж бо цікавий світ,
А хто його минути в змозі?
Ось миска здійснює політ,
Вже й окуляри на підлозі.
1-й ведучий
Газету тут дідусь забув?
Ми з неї зробимо багато.
Ділитись треба, хто ж не чув!
Тепер усім є: мамі й тату.
2-й ведучий
У кожного є малюка
Своє захоплення, звичайно.
Дитяча тягнеться рука:
Їй треба все. І все – негайно.
Танець «Кукли»
1-й ведучий
Отак в процесі пізнання
Поволі день за днем спливають:
Вдень накопичують знання,
Вночі, як всі, відпочивають.
2-й ведучий
Дитячий сон – сон янголят.
Солодкий і такий казковий.
Нехай собі малята сплять –
Батьки співають колискову.
1-й ведучий
Про небо, місяць, зірочки,
Про котика, що впав з колоди,
Про рідний край, ліси, річки
І про вечірню прохолоду.
2-й ведучий
Про цвіт вишневий у саду,
Про рибку, що в ставку пірнає.
І непомітно з «ду-ду-ду»
Маля солодко засинає.

Художній номер ___________________________________________

1-й ведучий
Та діти, як гриби, ростуть.
Роки, куди ви, зупиніться!
Вже юнаки й дівчата тут
Сидять, ви тільки подивіться.
2-й ведучий
Вже й повзуни фасон змінили,
Шукають всі собі пригод.
Усі веселі і красиві,
Нівроку вже собі народ.
1-й ведучий
Дівчата вже про хлопців мріють,
І ті, принаймні, про мопед.
І зустрічам своїм радіють,
Веде життя їх уперед.
2-й ведучий
М’який ведмедик десь у шафі
Тепер лише відпочива.
Дорослих іграшок багато.
В батьків аж кругом голова.
Танець із стільцями
1-й ведучий
Але ж у нас сьогодні свято –
День наших світлих іменин.
Батьки прийшли нас привітати,
Тож почнемо: три – два – один!
2-й ведучий
Шановні наші тата й мами!
Ми раді бачити всіх нас,
Що ви сьогодні разом з нами,
Що завітали ви в наш клас.
Вчитель. Як швидко плине час… Наче було зовсім недавно, як зробила дитина перший крок, набила перший синець, як плакала бо не хотіла йти до дитсадка. І як раділа, вперше одягнувши шкільну форму, як хвилювалася, складаючи перший екзамен.
І разом з вами, я не сумніваюся, плакали, раділи, навчалися і хвилювалися і вони, ваші батьки.
Що найважливіше в світі?
- Здоров’я – для хворого.
- Хліб – для жебрака.
- Перемога – для стрільця.
- Воля – для невільника.
- Правда – для мудреця.
- А мати найдорожча для кожної людини.
Етюди
О руки ті! Вони вночі не сплять
Оберігаючи рожевий сон дитяти,
З віків у вічність проліта земля,
Нас на руках тримаючи, як мати.
З чужих країв, вертаючи домів,
Після далеких мандрів і розлуки,
Цілуймо руки наших матерів
Натруджені, ласкаві, рідні руки.
Вони нас від колиски повели
І сорочки нам шили й вишивали,
І підкидали в небо нас, малих
Щоб і в житті ми високо літали.
Ніщо не вічне, вічні матері.
Уже й тоді, як нікому стрічати,
Допоки сонце сяє угорі –
Вона живе, многостраждальна мати.
Вірші у виконанні Попович Л.Д. і Попович Олі

Пісня_______________________________________________________

Я прокидаюся рано
Й зразу хоч ще не встаю,
Тільки спросоння погляну –
Бачу матусю свою.
Мати – досвітня пташина,
З досвітку вік не зімкне,
Ходить по хаті навшпиньки.
Щоб не збудити мене.
Мати – то сонечко рідне,
Сонечко ясне, земне,
Слово її заповітне
Гріє і живить мене.
Уклін тобі, наша рідна матуся,
За те, що ласка в тебе є
Нехай же рідну нашу хату
Біда і горе обмине
За те, що можем мирно жити,
За те, що все ти бережеш,
За те, що вмієш нас любити,
То ж будь щаслива ти без меж.

Художній номер______________________________________________

Усе в житті міняється і в’яне
Усе мина, відходить назавжди
Лиш батьківська любов ніколи не зів’яне,
Лиш татові слова зі мною назавжди.
Усе, що є в житті, то долі повеління,
А все, що є в мені, то батькове учіння
Від батька в мене є терпіння і удача,
І розум, батько мій, - це твоя добра вдача.
Люблю усе живе, що квітне і буяне,
Це батьку, мабуть, я також від тебе маю.
Ти передав мені усе, що сам умієш,
І наділив мене усім, що сам ти знаєш
Твоє добро святе і людяність велика,
І відданість землі і совість у душі –
Це те усе в тобі, за те я поважаю,
І голову свою в уклін тобі схиляю.

Вчитель. А зараз я пропоную вам повернутися на 20 – 25 років назад. Ваші батьки, такі безмежно юні та піднесено схвильовані, сповнені романтичних мрій стояли на порозі дорослого життя. На перший погляд, здається, що все повинно скластися якнайкраще, адже людина – сама творець власної долі. Одні мріяли про навчання у вузі, другі – планували спочатку піти працювати, інші – збиралися розпочати доросле життя в армії.

Вся вулиця на службу проводжала
Улюбленця свойого – Василя,
А парубчак потрапив до Афгану.
А там уже не служба. Там – війна!
А там стріляють, звісно ж, із-за рогу.
А там ані фронтів, ані тилів.
А там уже покладено, їй-богу,
Багато наших Василів!
В країні досить виплавлено цинку –
Всім Василям убитим по труні.
Хто зможе дати правильну оцінку
Оцій такій неправильній війні?
Чи той, хто із найближчої трибуни,
Одягнутий в кольчугу орденів
Послав на смерть довірливих і юних
В патріотизмі зрощених синів?
Чи той, хто у районнім виконкомі
Від імені народу засіда
І відмовляє батькові в прийомі,
Коли у домі – цинкова біда?
Нам не прикрити рани орденами
І квітами – жахливої труни,
Гріхом найтяжчим нависла над нами
Свинцева тайна «хитрої» війни.
Пісня «Разговор с портретом» у виконанні Тарасова М.
Знову цвітуть білим цвітом
Пишно-зелені сади.
Жаль, що краси не земної
Вже не побачать вони.
Смерть їх безжально забрала,
В землі сховала сирій.
Голови низько схиляєм
Пам’яті їхній святій.
Учитель. Схилімо голови перед світлою пам’яттю тих, хто віддав своє життя, увійшовши в безсмертя. Вшануємо їх хвилиною мовчання.
(Хвилина мовчання. Звучить метроном).
Прошу сідати.
Пісня «Офіцери» у виконанні хлопців.
Танець «Граница»
Найбільше хвилювалися за долю ваших батьків їх найдорожчі люди, ваші дідусі і бабусі. Скажіть слово подяки їм, адже вони повинні щохвилини відчувати ваше тепло, турботу і любов.
В хаті сонячний промінь косо
На долівку ляга з вікна.
Твоє колись чорне волосся
Припорошила вже сивина.
Глибокі зморшки обличчя вкрили –
Це життя трудового плід.
Але в кожному русі – сила
В очах юності видно слід.
Я хотів би, як ти прожити,
Щоб не тліти, а завжди горіть,
Щоб уміти, як ти любити,
і трудитись, як ти, уміть.

Художній номер____________________________________________

Свою бабусю знаю я з давніх, давніх пор.
Її обличчя любе, її ласкавий зір.
Замислиться бабуся, зажуриться на мить
І знов, дивись. Сміється, ласкаво гомонить.
Та над усе на світі сподобались мені
Її ласкаві руки, умілі та міцні.
О, цій руці хорошій робота не важка:
Бо шиє, пише бабусина рука.
І я бабусі рука цілую залюбки,
Вони немов співають, розказують казки.
Я слухаю бабусю – і весь немов у сні –
Розумні, ніжні руки, умілі та міцні.

Художній номер____________________________________________

Вчитель. Рідна домівка – то лагідна пристань ваших душ. Пам’ятайте, друзі! Батьки ж не вічні. Не дайте вашим серцям зачерствіти в шаленому вирі життя, в безкінечній круговерті проблем і турбот, в погоні за чимось ефемерним і нездійсненним. Давайте не забувати наших батьків і завжди пам’ятати, що є на світі люди, які завжди чекають на вас, щодня просять Бога дарувати вам здоров’я і благополуччя. І як би ви не поспішали, зупиніться і згадайте: потрібно провідати рідних. Можливо вони потребують вашої допомоги? А ви не їдете… Щоб не було пізно, і не картало запізніле, вже нікому не потрібне каяття. Цінуйте їх, поки вони з вами, адже вони подарували вам Життя…
Будьте вдячні мамі за те, що зробила,
Дякуйте батьку за те, що навчив,
Хай не болять їх натруджені руки,
Хай втіхою будуть діти й онуки!

1-й ведучий
Ну, що ж, продовжуємо радо,
Хай привітання розпочнуть
Для тих, кого із листопадом
Лелеки для батьків несуть.
2-й ведучий
Тим привітання гучно линуть,
Кого знайшли у гарбузах,
Тих, хто гойдався у жоржинах
Чи в вересневих небесах.
Сценка «Остання ніч Шахерезади»
1-й ведучий
Новонароджених вітаєм,
Які узимку в світ прийшли,
Тоді лелеки не літали –
Пінгвіни вас батькам несли.
2-й ведучий
Тріщав мороз, а ви, на диво,
Ішли в цей дивовижний світ,
Як срібна паморозь красиві,
Міцні, як кришталевий лід.
Індійський танець
1-й ведучий
Прокинеться природа-мати
Із першим подихом весни.
Почнуть лелеки знов літати,
І знов малят несуть вони.
2-й ведучий
Батьки, як сонечко, щасливі,
На честь малят дзвенять струмки,
Шпаки співають галасливо,
І грають в небі ластівки.
1-й ведучий
І підійшов час привітати
Тих, хто у теплу літню ніч
Батькам зірки порахувати
Не дав, бо то вже певна річ,
Кому ж бо до зірок, малятко,
Немов з яскравих пелюсток,
Блима у світ, мов янголятко,
З м’яких пухнастих подушок.
Танець «Бабушки»
1-й ведучий
Вже стільки літ наш клас – родина,
Хоч негаразди є у нас,
Ми їх вирішуєм єдино,
Бо колективом став наш клас.
2-й ведучий
Навчились товаришувати,
Навчились разом гідно жити,
Навчились інших поважати,
А ще – по-справжньому дружити.

Фінальна пісня «Ваше благородие»
Син народився
Першенький у матері син. Принесли їй згорточок – годувати. А він такий манесенький-манесенький. Взяла на долоні – перестав плакати. Добре йому на руках. У теплих маминих долонях

Дощ ішов
Захмарилося і пішов дощ. Надворі тепло. А дощ холодний. Та ще й градом прокидає. Мама із сином на полі. До села не встигли добігти. Зовсім недалечко, а не встигли. Серед поля дощ їх застав. Стала мати спиною до дощу, до граду. Сина перед собою поставили, пригорнула. Усього руками сповила, щоб не промок не змерз. Мамі холодно, а синові тепло. Він під захистом маминих рук.
У школу
Син до школи пішов. У перший клас. Смішний такий. Зуб перед цим у нього випав. Передній. Вже від воріт іще раз повернув голову. Сміється до неї щербато. А вона до нього сміється. Не втрималась – вибігла за ворота, цілувала і раз, і вдруге. Пішов син. Щербатий і щасливий. Пашіли рум’яні щічки. На них було тепло маминих губ

В армію
Літа пливуть, як води весняні. Вісімнадцять збігло відтоді, як уперше сповиточок годувала. Сьогодні син уже дорослий. В армію пора. Встала мати навшпиньки, руками за шию взяла. Ледь дотягнулася, щоб поцілувати. Оце тобі, сину, в дорогу. Щоб не забув рідний дім, жменьку землі у хусточці подала. Служить солдат. Зайде в казарму, подивиться на вузлик. А земля в ньому тепла-тепла. Як долоні у мами.

На рушник
В добрий час, на добрий вік, на щастя. Стелиться дорога хрещатим барвінком. Уже її син на рушник ступає. На рушник ступає, свою долю обіймає. Тепер у матері двійко дітей. Обох із хлібом благословляє. Хай щастить вам, діти, на життєвій ниві! А хліб загнітився, як натруджені мамині руки.

Онук знайшовся
Перший у бабусі онук. Такий манесенький-манесенький. Увесь умістився на долонях. Плакав перед цим. А взяла на руки – перестав плакати. Добре йому на руках. В бабусиних теплих долонях. Нам завжди потрібне тепло цих праведних долонь.
Мамо моя! З пелюстками ласкавих долонь,
Наче ніжність сама виринає до мене із лона.
І любов твоя завжди, неначе гарячий вогонь,
І душа твоя щира до мене навік не схолоне.
Мамо моя! По природі ти в мене одна,
Так, як доля одна, і життя, і народ, і Вітчизна.
І буває до краю натягнута жалю струна,
та ніколи не рветься, хоч доля буває і грізна.
Мамо моя! Я навіки у тебе в боргу
І ніколи його відплатити уже не зумію.
Може, й слово в житті набирає незриму вагу,
Я ж Любов’ю від серця тебе, моя люба, зігрію!
Як би тобі, доню…
Як би тобі, доню, в світі не було,
Не скупись ніколи людям на добро.
Бо і так доволі хтось насіяв зла,
І холонуть душі наші без тепла.
Забувають діти мову матерів,
Глянь, від того болю світ аж посірів.
І тріщить з розпуки зранена земля,
І сивіти стала матінка моя.
Доню моя, доню, синьоока зірко,
У житті буває солодко і гірко.
Як би твої очі не манили зваби,
Не посмій вчинити Україні зради!
Не посмій зламати гілку калинову –
Сиротою станеш, як забудеш мову.
Можеш призабути запах рути-м’яти,
Але рідну мову мусиш пам’ятати!
Можеш не впізнати голосу діброви,
Та не смій зректися свого родоводу!
Програма родинного свята
1. Заставка «Зеленеє жито, зелене…»
2. Танець з рушниками.
3. «Сорочка мамина» (Галицька Наталя і Хаджинова Марія)
4. Інтерв’ю (Журавель Дмитро і Тарасов Максим)
5. Танець «Ляльки»
6. Сценка (Баштова Світлана, Городілова Яна)
7. Пісня «Школа, я скучаю» (Галицька Н. і Хаджинова М.)
8. Танець із стільцями
9. Етюди
10. Вірші (Городілова Яна, Тарасов Максим)
11. «Школьная пора» (Галицька Н.)
12. Вірш (Тарасов Максим)
13. «Афганістан» (Журавель Дмитро)
14. Хвилина мовчання
15. «Офіцери» (всі хлопці)
16. Танець «Граница»
17. Вірші (Всі дівчата)
18. «Осколок льда» (Тарасов Максим)
19. Сценка «Остання ніч Шахерезади»
20. Індійський танець
21. Музична заставка
22.
23. Музична заставкаФінальна пісня «Ваше благородие»

Заставка «Зеленеє жито, зелене…»

Танець з рушниками.

«Сорочка мамина»
Танець «Ляльки»

Пісня «Школа, я скучаю»
Танець із стільцями

Етюди

«Школьная пора»

Танець «Граница»

Індійський танець

Музична заставка
Танець «Бабушки»

Ваше благородие, впереди разлука.
Мы так сильно любим вас, вот какая штука.
Жизнь уже большую нам открыла дверь,
Грустно расставаться с вами нам теперь.

Ваше благородие, вы за нас в ответе.
Быть для вас хотели мы лучшими на свете.
С делами быстро справиться хотели мы одни,
Чтоб гордиться нами вы всегда могли.

Ваше благородие, вам желаем счастья,
Пусть обходят стороной ваш порог ненастья.
Чтоб на все хватило здоровья вам и сил,
Чтоб мечты сбывались очень мы хотим.
Спасибо вам за труд большой родные папы, мамы.
В жизни нашей было все: комедия и драма.
С вами мы прощаться не будем никогда
И твердо обещаем приезжать сюда.

Господа офицеры, по натянутым нервам
Я аккордами веры эту песню пою.
Тем, кто бросил карьеру, живота не жалея,
Свою жизнь подставляя за Россию-страну.
Тем, кто выжил в Афгане, свою честь не изгадив,
Кто карьеры не делал от солдатских кровей.
Я пою, офицерам, матерей пожалевших,
Возвратившим обратно живых сыновей.
Припев.
Офицеры, офицеры, ваше сердце под прицелом,
За Россию, за свободу, до конца.
Офицеры, россияне, пусть свобода вам сияет,
Заставляя в унисон стучать сердца.

Господа офицеры, как сберечь вашу веру,
На разрытых могилах ваши души хранят.
Что ж вы, братцы, наделали, не смогли уберечь их,
И теперь они вечно в глаза нам глядят.
Вновь уходят ребята, растворяясь в закатах.
Позвала их Россия, как бывало не раз.
Так куда ж вы уходите, может прямо на небо?
И откуда-то сверху прощаете нас.
Припев.
Офицеры, офицеры, ваше сердце под прицелом,
За Россию, за свободу, до конца.
Офицеры, россияне, пусть свобода вам сияет,
Заставляя в унисон стучать сердца.
Герой-коханець
Андрюша Наш клас –
«Суперклас»
Наші «Шумахери»-
Леночка і Максим У ліжку з…
однокласником
Охоронці для Олі Зайчик-Віталик і
Оля-сніжинка
Юна леді в капелюшку Катрусин кінозал
Ми з мамою говоримо по мобільному Майбутній
генерал
З Новим роком! Так затишно і
спокійно…
Міні-термінатор Ці очі не можуть
обманути
Хоч мала,
а співати вмію І вчителі бувають маленькими
Люблю
сміятися! Я ще виросту!
Інтерв’ю для батьків
1. О котрій годині і в який день народилася ваша дитина?
2. Чому ви саме так назвали свою дитину?
3. Якою була вага вашого малюка при народженні?
4. Що саме було його улюбленою стравою в перші роки життя?
5. Згадайте, які кумедні слова та вислови говорили ваші діти, починаючи розмовляти.
6. Які були улюблені іграшки ваших дітей?
Категория: Документация | Добавил: Серая (24.10.2012)
Просмотров: 5772 | Комментарии: 2
Всего комментариев: 2
avatar
0
2 Лидия • 16:21, 24.10.2012
Ваш сертификат ждёт на форуме! забирайте! Надеюсь на дальнейшее сотрудничество! happy
avatar
0
1 Лидия • 16:13, 24.10.2012
happy Уважаемая, Татьяна Васильевна! Огромное Вам спасибо за предоставленный материал!
avatar
Мини-профиль
Гость


Группа:
Гости
Время:07:26

Гость, мы рады вас видеть. Пожалуйста зарегистрируйтесь или авторизуйтесь!
*
Мои публикации

Учительский портал
Наша кнопка
Школьный дворик Рудаковой Лидии

Подписка на email:

Хотите быть в курсе обновлений сайта? Введите свой e-mail адрес:


Сайт Рудаковой Лидии Владимировны
ШКОЛЬНЫЙ ДВОРИК 2010_2024